LUCRARE METODICO -ȘTIINȚIFICĂ PENTRU OBȚINEREA GRADULUI DIDACTIC I PARTICULARITA ȚILE LEXICALE ALE DIALEC TULUI UCRAINEAN DIN SATUL CORNU ȚEL,… [620092]

Licență

LUCRARE METODICO -ȘTIINȚIFICĂ PENTRU OBȚINEREA GRADULUI DIDACTIC I PARTICULARITA ȚILE LEXICALE ALE DIALEC TULUI UCRAINEAN DIN SATUL CORNU ȚEL,… [620092]

Byadmin ianuarie 1, 2024

~ 1 ~
UNIVERSITATEA DIN BUCUREȘTI

LUCRARE METODICO -ȘTIINȚIFICĂ PENTRU
OBȚINEREA GRADULUI DIDACTIC I

PARTICULARITA ȚILE LEXICALE ALE DIALEC TULUI UCRAINEAN DIN
SATUL CORNU ȚEL, JUDETUL CARAS -SEVERIN

COORDONATOR ȘTIINȚIFIC,
Lect . dr. ALIONA BIVOLARU

CANDIDAT: [anonimizat]. MIHAI BOBIC

2015

~ 2 ~

БУХАРЕСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИКО – НАУКОВА РОБОТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ
I-ого ДИДАКТИЧНОГО СТУПЕННЯ

ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УК РАЇНСЬКОЇ ГОВІРКИ СЕЛА КОРНУЦЕЛ ,
КАРАШ -СЕВЕРІНСЬКОГО ПОВІТУ

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК,
Проф. АЛЬОНА БІВОЛАРУ

ВИКЛАДАЧ ,
МИХАЙЛО БОБИК

2015

~ 3 ~
CUPRINS

1.Introducere………………………………………………… …………… ..…………… 5
2.Capitolul I.Lexicul satului Cornuț el……………………………………… ..…………1 5
3.Capitolul II.Elemente lingvistice împrumutate în lexicul ucrainean și dezvoltarea
limbii actuale……………………………………………………………… …… ….……3 2
4.Capitolul III.Metodele de utilizare ale materialului studiat în predarea limbii
ucrainene în școlile romanești………… ……………………………… ……… …..……5 3
5.Concl uzii……………………………………………………………… ……… ………9 3
6.Lista de respondenț i………………………………………………… ……….…… …..9 6
7.Bibliografi e………………………………………………………… ……………… ….98
8.Declaratia de aute nticitate………………………………… ………… …………… …101

~ 4 ~
ЗМІСТ

1.Вступ………………………………………………… …………………… ….….……5
2Розділ І.Лексика села Корнуцел……………………………………………… …….15
3.Розділ ІІ.Іншомовний елемент у лексиці острівної українсь кої говірки та
сучасний розвиток лексики с ела Корнуцел…………………………… ……………3 2
4.Розділ ІІІ. Методи застосування дослідженого матеріалу на уроках української
мови в румунс ьких школах………………………………………… ..……… ………5 3
5.Висновки…………………………………………………………… ……… ..………9 3
6.Список респондентів…………………… …………………………… .…… ………9 6
7.Список л ітератури……………………………………………………… ..…………9 8
8.Декларація про справжність………………………………………… ..…… ..…… 101

~ 5 ~

ВСТУП

Iз часів Гумбольдта твердження про мову, як живу дiяльнiсть людського
духу, енергiю народу, що передається від покоління до покоління, то забувалося,
то знову оживало, мов дивовижний фенікс, здебільшого в час національного
відродження. Закономірність такого зв’язку цілком зрозуміла й виправдана, бо
коли взяти до уваги комплекс о знак, що визначають націю, то мова між ними є
одною з найважливіших прикмет народу.
― Наш народ повинен зрозуміти, що сила його залежить від сили його
свідомості‖, – писав митрополит Іларіон 1.
Українська мова – одна з розвинених слов’нських і європейських мов. Вона має
великі семантичні та граматичні можливості для повнокровного функціонування
в річещі світової науки, культури, мистецтва.
Історія певної місцевості – це насамперед історія людського життя,
найголовніших подій, які спрямували розвиток матеріальних благ і духовних
цінностей – усе те, що становить матеріальну й духовну культуру пев ної
спільноти, її основні риси життя.
Історія села Корнуцил досить цікава, вона починається на межі XIX –
XXст. Саме тоді завдяки мозолястим рукам працьовитих людей воно з’явилося на
землі Банату.
Гнані безземеллям працьовиті селяни Закарпаття і Га личини опинилися в
Банаті. Тут вони й доклали своїх мозолистих рук до корчування лісів і підготовки
землі для сільськогосподарських угідь. Округ Банат розташований у південно –
західній частині Румунії. Він включає Тимішорський і Караш -Северинський
повіти п овністю та частину повітів Арад і Гунедора.
У кінці XIX – на початку XXст. в Банат прибули перші переселенці з
України – із Закарпаття і Галичини. Вони заснували українські села Зоріли,
Копачели, Корнуце л, Кричова, Черешня, Антолка (рум. Pirev), Гусар ка (рум.
Padureni).
У 70 – 80рр. розпочалася міграція українців з Марморощини в німецькі
села Банату Дюлотелеп (рум.Salbagelu Nou), Щука та ін. Вона триває й досі.

1 Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – С. 3¬66.

~ 6 ~
Спочатку умови були дуже важкі, тому що, приїхавши з України, люди побачили
тут ліси і біл ьш нічого. Кожна сім’я повинна була вирубати ліс і звільнити землю
для хліборобства. Старі люди розповідають, що хто скільки лісу вирубав, стільки
орної землі й мав. Приїхавши на ці місця, люди з різних сіл осідали групами.
Наприклад, якщо приїхали 2 -3 сім’ї чи й більше з одного села, то вони
влаштовувалися разом, щоб допомагати одні одним.
Село Корнуце л поділяється на різні частини, кожна з яких має свою назву,
що залежить від назви переселенців. Якщо вони прибули з Верховини їх назвали
―верховинцями‖ . Хто прибув з гуцульських сіл, тих назвали ―гуцулами ‖. Куток
села, у якому вони поселил ися називався Верховиною, Гуцульщиною, тощо. З
часом деякі назви почали забуватися і зникати, а деякі залишилися й досі. Люди
старшого віку розповідають, що тоді, кол и їхні батьки пересилялися на нове місце
проживання в Банаті, у переселенців ніби з’ явилися нові мрії – з’явилася віра в
нове, у краще майбутнє.
Жителі се ла Корнуцел – українці, а етнічну групу, до якої вони належать,
важко точно визначити, бо вони пе ресилилися з різних сіл і регіонів. За мовними
особливостями вони тяжіють до закарпатської групи .
Жителі села займаються землеробством, деякі працюють у містах.
Розмовляють говіркою української мови, яку можна віднести до закарпатсь ких
говорів. Говірка сел а Корнуцел має свої особливості у лексичному складі. Це
виявляється в збереженні деяких давніх (архаїчних) слів, у наявності місцевих
лексичних одиниць, що засвідченні у вівчарстві та інших галузях тварництва, у
різних ремеслах, назвах рослин, предметів побуту та ін.
Характерними рисами цієї говірки є те, що тут збереглося порівняно
більше слів, які давно зникли в інших говірках української мови або мають у них
відмінне значення. Тут є також багато слів іншомовного походження, запозичених
із мов народів, з якими стикалися поселенці, тобто з угорської, німецької, чеської,
румунської та ін. мов.
Лексичні особливості проявляються і в сучасному розвитку мови жителів
села. На відміну від територіальних діалектів України острівна говірка поповнює
словниковий с клад не літературними словами, а, як правило, словами,
запозиченими з румунської мови або через румунську мову. Відсутність газет,
друкованих українською літературною мовою та передач рідною мовою по
телебаченню і радіо посилило вплив румунської мови.

~ 7 ~
Українські говірки Банату ще не були об’єктом дослідження у будь -якому
конкретному аспекті.Дослідження цих говірок було зроблено тільки в загальних
рисах. У 30 -х роках Академія наук Румунії видала працю ―Elementele slavistice in
dialectele ucrainene din R omania‖. Матеріали були зібрані кафедрою славістики
Бухарестського університету в 80 населених пунктах, де проживало хоча б 20%
україномовного населення. У деякій мірі банатські говірки досліджені у праці І.
Робчука ―Raporturile lingvistice romano -ucrain ene‖(Бухарест, 1996р.). І.Рибошапці
належать ‖Лексичні особливості українських говірок Румунї‖. У цій праці автор
здійснює розподіл лексичних одиниць на тематичні групи і визначає походження
слів, запозичених з інших мов. У ній помітне місце посідають мате ріали з Банату.
У нашому дослідженні ставимо собі за мету показати багатст во лексики
говірки села Корнуцел , розподілити лексичні одиниці на тематичні групи,
виявити іншомовний елемент у розмовному мовленні носіїв говірки села,
визначити мову -джерело, з як ої походять іншомовні слова, ускласти словник
іншом овних слів у говірці села Корнуцел , а також показати сучасний розвиток
говірки у іншомовному оточенні.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку осіб, від яких були
зібрані матеріали, списку літератури.
У вступі ми подаємо історію села, мету нашої роботи, наукові праці в яких
була досліджена говірка, також зроблений у загальних рисах огляд говірки –
коротко проаналізовані фонетичні, морфологічні, синтаксичні особливості;
подана система транскрипційних знаків, якою ми користувались у нашій праці.
Перший розді л – ―Лексика говірки села Корну цел ―. У цьому розділі
лексичні одиниці поділен і на тематичні групи та підгрупи.
Другий розділ – ―Іншомовний елемент у лекси ці острівної говірки з
Румунії та сучасний розвиток говірки‖. Тут подані компоненти словникового
складу, з якого складається лексика говірки, тут зосереджуємо більше уваги на
іншомовний елемент, інші компоненти просто згадуються. Лексичні одиниці не
досліджуються за їхньою етимологією, а за їхнім безпосереднім походженням
також подаються старі лексичні одиниці і їхні новіші відповідники, запозичені
посередньо з румунської мови . У цьому розділі відзначається негативний вплив
румунської мови на українську острівну говірку, який спричинив її погіршенню.
Третій розділ – ―Методи застосування дослідженого матеріалу на уроках
української мови в румунських школах ‖.В цьому роз ділі пошир ено розгорнуті

~ 8 ~
методи , прийоми,навички відносно правильного вивчення української
літературної мови.
Для передачі структурного розмаїття діалектного мовлення використана
система транскрипційних знаків, яка була апробована у хрестоматії ―Говори
української мови. Збірник текстів‖ та в ―Атласі укаїнської
мови‖[14,16].Транскрипція включає набір знаків, який передає максимально
повний репертуар усіх відомих звуків української говірки.
Голосні звуки передаються такими знаками:/ i/-голосний переднього ряду,
високо го підняття, нелабіалізований [н’ic],[cт’iл]; /i/-звук проміжний між і та е,
але ближчий до і [знайіш] ;/i/-звук, проміжний між і та и, але ближчий до і [мін’і];
/и/-голосний переднього ряду, нелабіалізований, підняття високе обнижене[ тихо ];
/и/-звук, проміжний між и та і, але ближчий до и [cин’іу]; /и/-звук, проміжний
між и та е, але ближчий до и [сило]; /ы/-голосний середнього ряду високого
підняття [сын]; /e/-відкритий голосний переднього ряду, нелабіалізований,
підняття середнє, трохи обнижене [небо] ; /e/-звук, проміжний між е та и, але
ближчий до е [мен’і]; /e/-звук, проміжний між е та і, але ближчий до е [маеш] ;
/a/-задньорядний нелабіалізований голосний низького підняття [мак]; /o/-
лабіалізований голосний заднього ряду, середнього підняття [голос];
/o/-звук, проміжний між о та у, але ближчий до о [кожух];
/y/-лабіалізований заднього ряду високого підняття [мука]; /y/-звук, проміжний
між у та о, але ближчий до у [когут].
Приголосні звуки передаються такими знаками: а) губні -б, п, в, ф, м; б)
передньоязикові -д, т, з, дз, ц, ж, дж, ш, ч, н, л, р; в ) задньоязикові -г, к, х; г )
фарингальний г; д) середньоязиковий. Палаталізованість позначається
апострофом [ д’, т’, з’, л’, н’, c’, ц’ ]. Місце наголосу позначається знаком [ ]. Пауза
у кінці фрази передається знаком [//], а коротка пауза в середині фрази між
окремими цілісними відрізками мовлення і пуза, що виникла неорганічно,
внаслідок перериву мовлення, промовчування тощо – знаком [/].
Матеріали, на базі яких проводилося дослідження були зібрані від ос іб, які
проживають у селі Корнуцел . Це могли бути представники старшого і молодшого
поколінь.

~ 9 ~

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОВІРКИ

ФОНЕТИКА .

Вокалізм .
Система вокалізму семифонемна: -/і/, -/и/,-/е/, -/а/, -/о/, -/ы/, -/у/.
Фонема /i/. Під впливом наступного /y/ та /b/ може лабіалізуватися: д’ука, хл’у,
с’п’iвати. Внаслідок асиміляцї до / y/ в наступному складі переходить в / y/:
ц’улувати, ц’улуй, поц’улуй .
Фонема / и/. У частині слів фонема / и/ зближується з фонемою / e/, наприклад:
мин’і, млин, свин’а тощо.
Фонема / e/. Відзначемо реалізацію її у вигляді звука /е/ чи / и/ незалежно від
наголошеної чи ненаголошеної позиції: вер’х, типер’, отиц’, ден’ та ін.Із
діалектних явищ, пов’язані з фонемою /e/ відзначемо ще відсутність лабіалізації
/e/ після м’яких приголосних: шестый, семый, женатый та ін.
Фонема / ы/. В говірці села виступає відповідно до давнього / ы/: рыба, сын, волы,
мыти, быу ; хоч у ряді слів вона може виступати у
звукосполуках[ ры],[лы],наприклад: дрыва, дрымба, блыха, слыза тощо. Фонема
/y/. Виступає в основному у своєму вигляді як у наголошеній, так і ненаголошеній
позиціях.У деяких словах реалізується як звук близький до /o/: кужух, цукру тощо.
Фонема / o/. Виступає в основному своєму вияві або з наближенням до /y/: соб’і,
тоб’і, голубка, зозул’a та ін.
Фонема / a/. У частині слів /a/ перед /y/, набираючи різного ступення
лабіалізації, зближується з / o/: мау, прауда, казау, заутра, порубау .
Консонантизм
У системі консонантизму є теж ряд відмінностий від літературної мови. Вібиття
звукосполук / ри/, /ли/, що походять з давніх /trьt/, /tlьt/, /trьt/, /tlьt/, в яких /ь/,
/ь/ були слабкими. Можливі звукосполуки / ри/, /ли/, /ры/, /лы/: кыртина, блыха,
хрыбет, брыва та ін. Фонеми /л/, /н / виступають тверді чи напівпом’ якшені: ніч,
ніс, лінійа, білі, зелині та ін. Помітною рисою є відсутність подв оєння м’яких

~ 10 ~
приголосних / д’/, /з’/, /дз’/, /л’/, /н’/, /с’/, /т’/, /ц’/, /ж’/, /дж’/, /ч’/, /ш’/: шит’а,
ткан’а, колос’a камін’a, груд’а та ін.

МОРФОЛОГІЯ .

У морфологічній будові української діалектної мови населенн я села
Корнуцел спостерігаються досить відчутні відмінності між острівною говіркою і
літературною мовою.
Іменник
Відмінності в категорії роду. Чимало іменників, які в літературній мові мають
жіночий рід, у говірці села виступають у чоловічому роді: улій (олія), пікс (р учка),
мотуз (мотузина), кар (кара) та ін. І навпаки, певна кількість іменників, що в
літературній мові мають чоловічий рід, у діалектній мові виступають у жіночому
роді: дрозда, комбіна, гріпа, нива (грунт) та ін. Не рідко спостерігається перехід
іменникі в жіночого роду в середній: брыво (брова), стерно (стерня ) тощо.
Категорія числа
Певні залишки форм давнього орудного відмінка двоїни відбуваються в
оформлені з флексіями -има, -ома, -ема, -ма, орудного відмінка множини.
Наприклад: із псома, хащома, очим а, дверима, плечима, двир’ма, дереума тощо.
Відмінювання іменників .
У родовому відмінку однини в твердому варіанті іменників першої відміни
виступає флексія -и й варіант -ы, -i: до вирбы, до хыжi, до бабы, до церкви, до
суботы та ін. У давальному і місц евому відмінку однини у твердому різновиді
виступає флексія -і(<ь): вод’і – на вод’і, ноз’і – на ноз’і та ін. У знахідному
відмінку однини скрізь знаходимо -у. Відчутні відмінності існують у формах
орудного відмінка однини – закінчення -ойу досить часто ви тісняє -ейу:
долон’ойу, грушойу, зимл’ойу, свин’ойу тощо.
Від іменників, що означають істот, широко вживаються кличні форми з
флексією -о: бабо, систро, дон’ко тощо. При відмінюванні іменників другої
відміни розходження між говіркою і літературною мовою зустрічаються у
родовому відмінку однини .Іменники, які в літературній мові мають флексію -у, в
говірці виступають із закінченням -а чи мають паралельні форми: города, рога,
часныка .

~ 11 ~
Найбільше відмінностей в іменниках цієї відміни спостерігається в
давальному і місцевому відмінках однини. Від ряду іменників творяться форми із
флексією -і, наприклад: на бириз’і, на кон’і, на пн’і . У цих же відмінках -ові, -еві
виступають в іменниках, що означають назви істот, наприклад: сынови – на
сынови, д’ідови – на д’ідови, хлопцеві – на хлопцеві та ін. У кличній формі
поширені форми з флексіями -е, -у: брате, діду, Іване, сыну та ін. Іменники
чоловічого і середнього роду в ор удному відмінку однини можуть мати
уніфіковані закінчення для твердої і м’якої групи, наприклад: братом, силом,
зайц’ом, лиц’ом, пличом.
Іменники третьої відміни в орудному відмінку однини мають форми на -и:
с’істи, ночи, осени, соли, смерти та ін. У дав альному і місцевому відмінках
однини маємо форми з флексією -і: ноч’і, ос’ін’і, радос’т’i, смирт’і та ін. Часто
виступають і форми на -и: соли, церкви та ін.
Іменники четвертої відміни у родовому відмінку однини мають флексію -и,
наприклад: горобиняти, і мени та ін. Але найчастіше форма родового відмінка
однини цих іменників має флексію -а: вімн’а, кур’а, т’імн’а, тил’а, йагн’а та ін. У
давальному і місцевому відмінках однини іменники IV відміни характеризуються
флексією -и: гус’ати, йагн’ати, лошати, тил’ ати та ін. Форми відмінків
множини різних відмін в українській говірці мало чим відрізняються від форм
літературної мови.
Чимало морфологічних діалектних особливостей говірки села Корнуцел
засвідчині і в прикметниках, числівниках, займенниках, дієсловах, п рислівниках,
прийменниках, сполучниках, частках та вигуках. Обмежимось характеристикою
займенника.
Займенники характеризуються значною варіативністю форм, яка
проявляється, з одного боку, в збереженні ряду архаічних ознак як у творенні, так
і у відмінюван ні. У давальному і місцевому відмінках, поряд з формами мин’і –
мен’і -мін’і, тоб’і -туб’і, суб’і -соб’і широко використовуються рефлекси давніх
форм ми, м’і, ти, т’і, си, с’і . У знахідному відмінку виступають форми, що
збігаються з родовим відмінком: мене -мине , тебе -тибе, себе -сибе та ін. Поряд з
цими формами часто вживаються ще й давні форми н’а, н’е, т’а, т’і, т’е, с’а, с’е,
с’і(<TA, CA). Чи мало відмінностей як у фонетичному оформленні, так і у формах
відмінювання має предметно -особливий чи особливо -вказівни й він. У називному
відмінку: ов’ін, ув’ін, она, уна, оно, уно, они, уни та ін.

~ 12 ~
Вказівні займенники цей, той представлені різноманітними фонетичними і
морфологічними варіантами: сис’, с’а, сес’і, тот, та, то, те, ц’а, це, ц’і, отот, ото,
оте, сисе, тота та ін.Окремо слід відзначити поширеність форм двоїни: тыма,
тотыма, ус’iма тощо.

СИНТАКСИС
Говірка села Корнуцел має чимало відмінностей від літературної мови у
синтаксисі. Найбільше вони проявляються на рівні словосполучення. Впадають в
око словосполучення, в яких прийменникові конструкції протиставляються
прийменниковим конструкціям літературної мови. З -поміж них виділяються:
а)прийменникові конструкції, що утворені за допомогою того ж самого
прийменника,але при ньому залежний іменник в різних відмінкових формах, пор.:
говорити помижи л’уди -говорити поміж людей, вирнутис’а у дис’ат’ дин’ –
вернутися через десять дні в;
б)рівнозначні прийменникові конструкції, в яких прийменник виступає в
тій самій відмінковій формі, а прийменники в цьому різні, пор.: іду
нагрибы -іду по гриби, іду на воду -іду по воду,іду на дрыва -іду по дрова,іду
на рішча -іду по ріща(патики);
в)прийменникові конструкції, в яких виступають як різні прийменники,
так і різні відмінкові форми іменників, наприклад: через л’уди ни може,
прийшоу до брата, йшоу попри хыжу, іду на учитил’а та ін.
Серед діалектних словосполучень із іменником у родовому відмінку
відзначимо деякі прийменникові конструкції,якими говірка відрізняється від
літературної мови,наприклад: кам’ін’ до косы, папуч’i до хыж’і, мотыка до
цибул’, с’ійачка до милайу, береза на в’іник, кожа на пантофы, кос’іц’і на чай . З
цим же значення м виступає конструкція з інфінітивом: в’ідро пойити маргу,
лышка мішати ріпу, плуг выбирати ріпу тощо. Досить широко вживаються
конструкції з прийменником ід, наприклад: п’ідыйшоу ід кон’ім, пот’ід
м’ін’і,т’ікай ід хыжи, поб’іх ід н’i, іду ід баб’і тощо. В иразно протиставляється
українській літературній мові своїми безприйменниковими конструкціями
давального відмінка, наприклад: йому то в’ід’ібрали, гроші ми хыбл’aт, похворіла
ми с’а жона, пожалуй ми дон’ку, та ін.

~ 13 ~
Прийменник про може вживатися в конструк ціях із знахідним відмінком із
значенням призначення, а зрідка й причини, наприклад: ци дайете дашто про
д’іти, ни можу спати про блыхы, ни можу жити про л’уди. Нерідко
використовується спицифічна конструкція орудного відмінка з прийменником
перед зі значе нням причини, наприклад: ни може пшиниц’а ізыйти перед мороз,
перед ним д’ітвак реве тощо.
Діалектні відмінності у структурі простого речення нечисленні і нерідко
зводяться до деяких особливостях у вираженні членів речення,зокрема головних,
а з другого – до окремих особливостей у структурі деяких різновидів речень,
зокрима ускладнених.
Необхідно відзначити осбливість складеного підмета, вираженого
сполукою іменника або займенника з числівником у формі родового відмі нка,
наприклад: п’ішло нас двох, чотыр’ох п’ат’ох было нас та ін.
Ряд особливостей характерними у вираженні присудка. З форм простого
присудка необхідно відзначити широке вживання особових речень з присудком,
вираженим особовими формами дієслова мати, не м ати, яким в літературній мові
відповідають безособові речення з присудком, вираженим дієсловом є чи
предикативним словом нема, немає, наприклад: а вы майете істи?; она ни майе
коровы; йа майу машину; майу два сыны; майу гроший тощо. Частіше збереження
пред икативної зв’зки бути у формі теперішнього часу, наприклад: де сут кон’і?;
ты йис’ / розумный, йа йим студент та ін. Із діалектних форм вияву присудка
відзначимо ще конструкції з предикативними дієприслівниками як теперішнього
часу, так і минулого часу, наприклад: Похвор’іус’а рубайучи дрыва; П’ідб’іл’уйучи
хыжу похворiус’a; Пот’ата в’ід’іти над собоу л’ітайучи та ін.
Між говіркою села та літературною мовою є чимало відмінностей у
структурі складно сурядних і складнопідрядних речень. В організації окремих
різновидів складносурядних речень спостерігаються відмінності, найчастьше
лише в уживанні різних сполучників.
Для вираження протиставних відносин широко вживаються діалектні
сполучники ай, айбо, айно, що виникли внаслідок лексикалізації давніх простих
сполучників: Тоты груші ни давайте никому / ай дайте свини; Ів бым штос’ /
айно ни йе што; Йа бы вам зробиу / айбо ни знайу йак.

~ 14 ~
З особливостей, вираження єднальних відносин необхідно відзначити
складносурядні речення із сполучниками та, тай, наприклад: Файн а была д’іука
та н’іби пот’ачого молока пила;Буде вилигдин’ та й брат із катун прийде .
Відмінності засвідчуються майже в усіх типах складнопідрядних речень.
Уживання в підрядних означальних у полісемантичного сполучника щоб, щоби –
бы, обы (убы, убы), напр иклад: Найшоу спосіб / бы ув’ін двох крутиу. Треба
найти такойе місто / бы ус’о было витко. Нич ми ни треба / т’іл’ко убым боу
здоровый та ін.
З особливостей організацій складнопідрядних речень укажимо ще на
поширеність у них сполучного слова котра -котрый , наприклад: Котра сокыра
ни точена ни буде рубати. Котрый хоче робити / тот буде штос’ мати та ін.
До відмінностий складнопідрядних речень віднесимо також використання
сполучників кобы, кобыс’, кобым для приэднання умовних конструкцый: Кобы
ни брат / йа бы с’а вжиниу; Кобыс’ ни брихав йа бы ти віровау; Кобым і найшоу
дома добре бы было .
Є відмінності в організації підряднихречень причини. Вони можуть
приєднуватися до головних сполучниками затто, затто бо, затто што : Маріка
дістала дв’ійку , затто што ни знала читати; Машина с’а показила затто бо
дорога лиха .
Хоч між діалектною острівною українською говіркою та літературною мовою в
синтаксисі спостирігається менше відмінностей, ніж у морфології і
фонетиці,проте й на синтаксичному рівні виявляються особли вості, які більшою
чи меншою мірою протиставляються літературній мові.

~ 15 ~

РОЗДІЛ I

ЛЕКСИКА ГОВІРКИ СЕЛА КОРНУЦЕЛ

Про лексич не багатство говірки села Коануцел свідчать багатогранність
шарів лексики , полісемантичність слів , багатство синонімів ( як
лексичних так і словотвірних), часте використання слів у переносному,
метафоричному та образному значеннях , порівняно різноманітне вживання
вигуків , слів з відтінком здрібнілості та позитивної і негативної оцінки,
використання словотворчих засобів, за допомогою яких утворились слова на
означення найрізноманітніших назв конкретних предметів і абстрактних
понять , пов’яза них з усіма сферами людської діяльності.
Словниковий склад говірки села в основному загально український, але він
зазнав певних змін. До нього увійшло чимало загальнонародних румунських слів
та лексем банатського румунського діалекту. Румунські слова досить широко
вживаються у мові селян, зберіга ючи своє лексичне значення.
Крім румунізмів, до діалектної лексики увійшли й слова, запозиченні з
угорської, німецької, словацької, польської та ін. мов. Протягом тривалого часу
деякі слова забулися і вийшли з ужитку, а інші, раніше невідомі в україн ській
говірці села, стали активно вживаними.
Лексичне багатство українс ької острівної говірки с. Корнуцел
представлене такими найбільш виразними тематичними групами: побутова
лексика, суспільно -політична, соціально -економічна, професійно -виробн ича,
адміністративно -юридична , військова та лексика на означення понять,
пов’язаних з безпосереднім світосприйманням людини, з її буттям та деякими
іншими.
Не вдаючись до аналізу діалектних слів та словосполучень, засвідчених у
говірці, зосередимо увагу до най більш вжив аних. До таких слів і словосполучень
належать:

~ 16 ~
Побутова лексика. Вона представлена кількома семантичними групами.

1.Назви одягу і головних уборів.
[алендилон, -а]-кожух з овечої шкіри: [у мене йе алендилон/ йакый биру на с’а
лиш на с’ата//];
[анцук, а ]-костюм .[йа быу на п’ацойи/обым выбрау мойому братойи анцук із
файноі: штофы//];
[бокс, -а]-кожух ізтелячої шкіри. [на оден бокс треба ти хут’ чотыри тилйач’і
кож’i//];
[бунда, -ы] – кептарик з овечої шкіри .[уз’ав’ іс’ на с’а бунду/а она така цурава//];
[гат’і,іу] -нижня чоловіча натільна білизна, раніше використовувалися, як штани.
[гат’і добре носити лиш у зімі / бо у л’іті упрійеш у них//];
[гомбиц’а, -і]-гудзик. [на надрагах добре / обы были мал’і гомбиц’і //];
[жаболоука, -ы]- хустинка. [типир’кы у же ни робл’aт тоуст’і жаболоукы /
выдуйеш у н’у рас смол’і /тай можиш верчи і //];
[кабат, -а]-піджак із фабричного товстого матеріалу. [коли на с’а нaт’агниш кабат
ни треба ти і кожуха /бо ни із:’абеш //];
[к’ілоцы, -іу]-труси .[типир’ нос’ат модн’і к’ілоцы / /];
[кравата, -ы]-галстук .[ід сивому костумойи і б’іл’і сорочц’і іде чел:ена кравата
//];
[крисан’а, -і]-солом’яний капелюх, бриль .[л’ітом крисан’а дуже добра /
нат’агниш і на голу і проблим із сонц’ом ни майеш //];
[надрагы, -іу]-штани. [мій уйко на роботу на т’ігайе чорн’і або кав’іл’ов’і надрагы
/ а до церкви б’іл’і //];
[уйош, -а]-піджак .[дес’ уже замастиу уйош //];
[фуста, -ы]-юбка(спідниця). [мама суб’і купила нову б’ілу фусту і казала / што
бде і брати т’іл’ко до церкви //];
[шапка, -ы]-капелюх .[нат’агнув’ іс’ шапку на голоу / што і дорогу ни видиш //];
[шлайер, -а]-вуаль .[зам’іст’ шлайера молода нат’ігайе б’ілу шапку //];
[шир’інка, -ы]-будь -яка хустина .[дауно кожда д’іука ходила у шир’інц’і / а
типир’ і до церкви ідут без шир’інкы //].
2.Назви взуття:
[бокон чі,-іу]-черевики .[доре бы было / йагбым cуб’і купиу на зиму боконч’і із
кож’і //];

~ 17 ~
[капц’і, -іу]-саморобні шкарпетки .[іване/ што ты робиш/ ни нат’ігай капц’і на
босу ногу / бо будут’ т’а грысти / нат’агни ішче йак’іс’ штрынфл’і у сп’іт //];
[пантофы, -іу]-туфлі. [прийшло л’іто / а у мене ни йе пантоф’іу / дот’ік соб’і
купл’у нов’і мушу ходити у сих старых //];
[папуч’і, -іу]-тапочки,які можна взувати тільки у хаті. [на нас двох із братом мама
дуже с’а сваджайе / што мы ходиме у папучах по покр’іуц’ах //];
[чап ловы, -іу]-шнурок до туфлів,черевиків тощо .[у мене часто c’a роз’азуйут на
пантофах чапловы //];
[ч’іжмы, -іу]-чоботи [н’ан’у дайти ми ваш’і чіжмы / обым пішоу выт’агнути
бочку із воды / бо моі: тичут //];
[шларфы, -іу]-тапочки,в яких можна ходити і по подвірі , не тільки лише в
хаті.[треба обыс ме найшли суб’і. дис’ купити йинчак’і шларфы /а не с’і туриц’кі
/може бы с’а ни рвали так скоро //];
[штрынфл’і, -іу]-куповані шкарпетки . [ни знайу / што вже чинити із мойим
васил’ом / бо так скоро рве штрынфл’і / оден ра з іх убуйе і уже іх пірве //];
[шушон’і, -іу]- валянки. [у нас у сил’і ус’і стар’і у зим’і жоны нос’ат лиш
шушон’і //].
В досліджуванній говірці використовуються і інші назви взуття, які збігаються з
літературною мовою.
3. Назви тканин.
[баршун, -а ]-тканина вищої якості, оксамит. [мамо йа на ругы / до церкви уз’му
баршунову фусту // ];
[мытасе ] -шовк. [ни купуй с’у фусту/купиш соб’і другу май файну/із мытасе//];
[тиркот, -а ]-товсте сукно. [у з’ім’і треба носити надрагы із теркоту/ колис’ іх
нат’агнуу/ то і гатий ти ни треба ];
[штофа, -ы ]-тонке полотно. [жона н’а хоче в’ід’іти у костумойи / казала / што
/ коли бде в’ід’іти у магазин’і файну штофу / то купит ми і / обым с об’і ізшиу
костум // ]. Та інші, які збігаються з назвами літературної мови.
4.Назви предметів домашнього вжитку.
[бл’удо, -а ]-миска (дерев’яна,. глинянна, чи металева. [уже пополудн’у / а йа шче
нич ни іу в’ід учора / колим із’іу повне бл’удо фасул’ // ];
[горн’а, -и]-металева чашка . [насып му у горн’а воды /обы ни пиу із скл’анкы // ];
[горниц’, -а]-каструля більша у висоту ніж в діаметр. [мы дома / коли с’а ус’і
ізыйдеме / то йеден горниц’а токану нам ни стайе // ];

~ 18 ~
[лабош] -каструля більша у діаметр ніж у висоту. [мигал’у / высып молоко у лабош
і іспар’ його // ];
[погар, -а ]-склянка. [маріко / лиши н’а най вып’у ішче сис’ погар ракі: /май много
уже ни бду пити // ];
[посц’іл’, и ]-ліжко [добре коли посц’іл’ м’ахка / бо тогды можиш выспатис’а на
н’і /а йак твирда то ни можиш і сид’іти на ні // ];
[скл’aнка,. ы ]-пляшка. [типир’кы наробили скл’ано к із пластіку // і іх уже ни
розібйеш // ];
[тайстра, -ы ]-торба. [штос’собі’ пов’ісиу на пличе тайстру ту і ходиш йак
пакала ];
[тиглазіу, -ова ] -праска .[сус’ідко ни йе у вас тиглазова / требабы ми
потиглазовати сорочку // ];
[тиучар’, -a]-лійка, пристрій у вигляді конуса з трубкою на кінці, що служить для
переливання рідини у посудину з вузьким отвором. [нибаус’а так / бо выл:’еш
подол’і і то вино /што шче было / бири тиучар’ та пирисып //];
[токан’аник, -а]-копистка, подовгувата лопаточка для вимішування ма малиги .[йак
довгый токан’аник / то можиш добре пиримішати токан ним // ];
[фандлик, -а]- сковорідка . [ты бы ни іу ріпы смаджиноi: у фандлику // ];
[ф’інджа, -і]-чашка. [пот’ та вып’ ме по ф’інжи кавы / бо йа бым дуже спау //];
[феделка, -ы]-череп’яна, бляша на кришка для накривання каструль. [с’акойем
шче ни пацила / ни уз’алам феделку на учас із горшка і молоко ісплыло //].
5. Назви продуктів харчування, страв напоїв.
[богач, -а]-тістeчко смажене на олії. [мамо / йа бым іу богачіу із молоком /ід’т та
спичіт нам //];
[броуза, -ы]-сода столова. [мойа систра коли робит сконвирзы / мече у то кісто
лышку броузы //];
[гурка, -ы]-вид ковбаси. [анц’о попроубуй і чорн’і гуркы / бо б’іл’іc’ уже
проубала //];
[гул'аш, -у]-суп із картопл’і і м’яса. [йо / файно было на свал’б’і /давали і гул’ашу
/ і голупц’іу / і мн’са / і колачіу / муз’іка была добра / ос’о штос’ хот’іу было //];
[жентиц’a, -і]- cироватка,рідина, що утворюється з кислого молока після
відігрівання сиру. [маріко высып ту жинтиц’y свин ям //];
[квасна вода, -оі: ы] – природна, з джерел вода. [йак с’а нап’йеш квасноі воды /
то і стомак т’а пиристане бол’іти //];

~ 19 ~
[курайстра , -ы]- сировидна маса , що утворюється в результаті проварювання
першого після телення корови молока, молозиво. [йак с’а утелит наша корова
мама бде варити курайстры / і тогды коли бдеме істи мусеме ворожити / што
бы наша корова мала много молока //];
[лангош, -а]-пампушка. [у нашому сил’і / коли ткос’ умре дайут на поман’і
лангош’іу істи //];
[левеш, -а]- суп з картоп лі та інших рослин, але без м’яса. [жоно ни давай мин’і
істи левешу / бо йа від левешу не буду варт косити //];
[леквар’, -а]- варення. [леквар’ із слиу треба довго варити / док’іт’ ни загусне /
аш тогды ув’ін добрый //];
[майушка, -ы]-вид ковбаси. [майушкы / се коубаскы / што робл’ат с’а із б’ілых
п’іч’інок свин’ати //];
[муст, -у]-сік із винограду. [с’ого году грезно достигло добре / і зат:о муст
такый cолоткый //];
[папр’ікаш, -а]-страва із вареного рису та піджареного солодкого перцю, майже
подіб на до плову . [у л’іт’і добре жити / п’ідеш на город штос’ соб’і уз’меш /
прийдеш дом’і / ізвариш істи што хоч а у зімі ос’о бири із коморы / а шче і ни
можиш варити то / што ты хочиш / так йак йа л’убл’у істи папрікаш /ни можу
/бо ни йе у з’ім’і попригы св ’жуі //];
[причина, -ы]- закваска на хліб у вигляді рідкого тіста, замішаного разом з
розведеними дріжджами чи залишком кислого тіста. [ой боже / завтра тоже
треба уставати рано / обым ізробила причину на хл’іб // ];
[рак’ійа, -і:]-горілка . [н’ан’о варит р ак’ійу із слиу / груш / йаблок і грезна //];
[ранташ, -у]- заправка в суп або інші страви. [мамо / коли нам ізварете фасул’ із
ранташом / йа бым так іу // ];
[сконвирз, -ы ]- налисник. [кр’істіно ану іди нам іспичи пару сконвирз’іу /
ужесме давно ни іли // ];
[солонина, -ы ]-сало. [обыс’ знау мигал’у / йак хочиш быти дужым і здоровым /
то іш солонины //];
[суканиц’а, -і ]-затірка (вид страви). [васил’ так л’убит істи суканиц’у із
молоком / што коли мама ізварит / то ув’ін і дв’і -три бл’yда із’іст’ // ];
[супа, -ы ]-бульйон . [у нид’іл’у мама варит супу із куриц’і або качкы / а филу дой
п’іриу із ріпы // ];

~ 20 ~
[токан, -у ]-їжа у вигляді густої каші з кукурудзяного борошна (густа) . [іване /
вымішай добре токан / обы с’а выпражиу / тогды бде добрый істи // ];
[чир, -у ]-їжа у вигляді рідкої каші з кукурудзяного борошна ( рідка іди) . [нас’ій
мукы на чир /ізвареме і бдеме істи із леквар’ом // ];
[шалата, -ы ди биф ] -майонезний салат. [на вел’ікі с’ата мама робит шалаты ди
биф //]; ) мы зарызали свин’а / йа по рубау солонину і посмадживім і на шикоры //
];
[шунка, -ы ]-копчене м’ясо. [так’і у н’а ідуч’і д’іти / уже ос’о мн’асо із’іли /
усталaс’а т’іл’ко шунка // ].
Одна з найбільш прeдставлених тематичних груп говірк и – це виробнича
лексика, вона придставлена такими підгрупами:
1.Слова, пов’язані з сільським господарством. Серед сільсько господарських
знарядь, які широко відомі і в інших говорах української мови – [ плуг, -а ].
Назви частин у досліджуваній нами говір ці є такі:
[чеп’іга, -ы] – ручка в плузі. [треба ми іти до тымплар’а / обым собі ізробиу
другу чеп’ігу / бо с’а уже поламала //];
[н’іж, -а] або [довгый н’іж ] – чересло (вертикальний ніж у плузі, що відрізує
скибу землі ). [ану дивис’а / йак бдеш орати у чиришн’ах / обыс’ ни ізломиу ніж /
п’ідон:еш го май гор’і //];
[полиц’а, -і] – широка металева деталь, за допомогою якої перевертається скиба
землі (борозна ). [так ми с’а т’ашко оре / што мокро / треба обым фурт пуцовау
полиц’у //];
[мотыка, -ы] або [з’іл’ізо, -а] – горизонтальний ніж у плузі, що підрізує скибу
землі знизу, кріпиться нижче [полиц’і]. [і мин’і бы уже нести з’іл’ізо до ковача /
най го нагострит / бо уже гет с’а вытупило //] .У селі є ще одне знаряддя схоже
на плуг, яке називаєт ься [ шоровачка, -ы] – це плужок, яким прополюють бур’ан
поміж рядами кукурудзи, соняшника чи картоплі. Використовується і такий плуг,
що ним підгартають картоплю, соняшник, кукурудзу – це [ корман, -а]. Він
відрізняється від згаданих уже знарядь тим, що має дві [полиц’і ] і одну
горизонтальну [ мотыку ]. [кобысме устигли покопати милай у першый рас / а
дале корманом го п’ідгребеме //]. Для боронування ріллі використовується
[грапа]. Коса складається з таких частин: [коса], яка складається з [ вершка] –
вузча ча стина і [п’аткы] – ширша частина; [к’іс’а], на нім є [ручка], [бл’ашка –

~ 21 ~
жууковина] – металеве кільце, яке служить для прикріплення [ коси] до
[к’iс’ати];
[пл’ішка, -ы] – дерев’яний клин, яким [коса] прикріплюється до [кіс’aти].
Для гостріння коси використовується ряд приладів. Косу треба клипати
[клипачом] на [бабц’і, -ы], а всі прилади до коси називаються [ клипачин:’aм].
[устав’ім рано у п’ат’ час’іу / обым выклипау косу / а бабкы ни йе дома / тогдым
с’а іздогадау /што клипач ин:’a іван лишиу на пол’і //]. Після клeпання косу
гострять [ точком, -а]. [штос’ пациу / е ни зв’ідай н‘а /так ім с’а порубав / йак
д’ітвак малый / што с’а учит косити / точив’ім косу точком / тай туй ти
майеш трафунок //]. Для копання на городі, в саду в икористовуються: [гарш’іу, –
а] – [гырлиц, -а]. [мый / сос’іде / ци ни йе у тебе гаршоуа / треба бы ми го на
нын’і //];
[мoтыка, -ы] – сапа. [чолов’іче ану наточими с’у мотыку / бо уже така йак губа
/ нич ни рубат //]. Серед сільськогосподарських знарядь, якими користуються
жителі села, і є відмінними своїми назвами від літературної мови, є такі: [важок, –
а] – орчик, барок (у возі горизонтально повішений вал, до кінців якого чіпляють
посторонки ). [на воз’і треба робити важкы із дуба або акацвы / бо тогды м ай
много служат //];
[пауз, -а] – дрюк, яким пригнічують (притискають) сіно, солому чи снопи на возі.
[мый / газдо / ты хочиш с’а перевирнути із сим тир’хом / ни біс’а нич / коли
притиснеме паузом / то будеш в’ід’іти / йакый малый буде тир’х //];
[роба, -ы] – тачка з одним колисом для різних господарських робіт. [роба добра
коло хыж’і / ци то с’м’іт:’а ниу вывезеш / ци дрыу до хыж’i привезеш соб’і із під
дрыв’ітн’і / на город што ти треба вывизеш або із города / коли і майеш хут’
коли с’а ниу можиш послу жити //];
[цап, -а ] – станок, на якому пиляють дрова. [коли покладеш дрыво на цапа і ни
треба ти го диржати / бо самойе стойит //];
[ц’іп, -а] – пристрій у вигляді двох, певним чином сполучених, палиць для
обмолочування фасолі. [мигал’у /што ты робиш / ни бий так дуже ц’іпком / бо
ізломиш го / і чим домолотеме фасул’і //].
2.Слова пов’язані із будівельною лексикою.
[барда, -ы] – спеціальна сокира для обробки дерева. [видиш тоту барду / колим
боу молодый / тисауім ниу одноу рукоу / а типир’ ни можу і диржати у обох
руках //];

~ 22 ~
[выз’ір, -а] – вікно. [у нас у сил’і на хыжах робл’ат в’іл’ік’і вызоры / обы с’а
витко у хыжах //];
[гв’ізд, -а] – цвях. [ба чим бы мы прибили с’і дошкы / бо гвозд’іу у нас уже ни йе /
а дот’ік купиме / то ни можеме іх так лишити //];
[геренда, ы] – сволок (вздовж всієї хати міцна балка, що підтримує стелю хати ).
[гиринды добр’і із трипеты / лихк’і / м’іцн’і доуго держут / а із акацвы дорі на
підлогы //];
[козел, а] – кроква (деталь покрівлі з трьох дерев’яних балок, розставлених у
вигляді букви А; до кроков прибиваються лати, на яких кріпиться покрівельний
матеріал ) [уже гата ус’а хыжа вымурована і гириндым поклау / ішче треба
обым ішоу у хаш чу на липы / обым поклау к’ізлы //];
[лац’а , -i] – [латка , -і] – [лата , -і] – один із витесаних сокирою чи
розпилених пилою дерев’яних брусків, який прибивається до кроков і на яких
кріпиться покрівельний матеріал. [упр’ігай / федоре / кон’і / б о ідеме у хашчу на
трипеты / обыc’ме зробили соб’і латы / обы мало пр’ісхли дот’ік бдеме
перекрывати стайн’у//];
[п’ідлога, -ы] – міцна балка, яка ставиться на фундамент і в’яжеться з другою. [
колим роз’ібрау стару хыжу / том найшоу підлогы ішче ни погни л’і / они были
здоров’і //];
[пом’іст, -а] – підлога. [б’іда мала дауно помост’іу у хыжах / зимл’а / йаку на
с’ата скал’айут / обы была руна //];
[хыжа, -і]-хата (приклад див. вище ).
3.Лексеми, пов’язані з кравецьким і шевським ремеслами.
В досліджува ній говірці впадають в око такі діалектні лексичні одиниці:
[игла, -ы] –голка. [мин’і баба росказовала / што коли она была мала / сус’ідойи
зайшла была игла у ногу і ішла гур’і ногоу ід сирц’ойи / он’ коло кол’іна / оден
чолов’ік розр’ізау місто / де она с ’а находила і выт’аг і //];
[платати] – ремонтувати одяг чи взуття, пришиваючи латку на діряве місце.
[мамо / йа п’ірвау надрагы /поплатайте ми іх //];
[машина, -ы ди кусут ] – швейна машина. [прийдеш до н’а / петре / через
тыждин’ із надрагами / може до т’ік попраул’у соб’і машину ди кусут //];
[шпарга, -ы] – товста нитка. [с’і жоны лиш с’а на н’і сваджати треба / казав’ім
своі: поший ты м’іхы шпаргоу / обы с’а уже ни рвали / аона ни розум’ійе пошила
соб’і нитками / та й роби што хочиш // ] ;

~ 23 ~

4.Слова пов’язані з книгодрукуванням.
[кориктоватил’, -а] – коректор. [коли штос’ напишеш і даш у тіпограф’ійу / то
тот кориктоватил’половина ти перечеркне / і видеш / што тоб’і ни то
т’іпыруйут / што ты дау //];
[кориктовати] – виправляти помилки. [у с’ому тикст’і так много кориктовати /
што й ни знайу / што з ним робити / тіпыровати го ци н’е //];
[т’іпограф, -а] – друкар. [у нас доста йе виликых лист’іу / бо уйко йе
т’іпографом //];
[т’іпограф'ійа, -і:] – друкарня. [стрый написау книшку і дау у т’іпограф’ійу / обы
му нат’іпыровали //];
[т’іпыровати] – друкувати. [так гулаво т’іпыруйут типир’кы с’і книшкы / што
двыч’і тр’іч’і у н’у с’а подивиш / і уже лист’а із ниі: литит //].
5.Лексичні одиниці пов’язані з військовою справою.
[армата, -ы] – військо. [дауно армата была три годы / а типир’ оден г’ід / та й
ішче і дум’і часто пушчайут //];
[ынролованый] – взятий до війська. [треба бы п’іти ід йур’і у армату / бо
ішчесме ни были гор’і ним в’ідколи быу ынролованый //];
[канон, -а] – гармата. [колис’ме д’ійшли у дебрец’ін / так стр’іл’али канонами /
што с’а зимл’а тр’асла //];
[катуна, -ы] – солдат. [лиш катуноу обы нитко ни быу / там с’а ни дивл’ат на
т’а / йак на пса / ци дошч / ци сн’іг / ци ты іу / ци ты пиу / жинут:’а на
інструкц’ійу / т ай ни майеш што казати //];
[кул’а, -і] – патрон. [видиш сис’ знак на ноз’і / се в’ід кул’і / у чехі: н’а поранили
//];
[м’і’л’ітар, -а] – військовий. [мойа систра в’іддайес’а за м’іл’ітара //];
[пушка, -ы] – рушниця. [колим быу у армат’і / таку ми пушку криву дали / што ни
м’іхім ниу стр’іл’ати //].

6.Слова пов’язані з медичною справою.
[апр’індере ла плымын’ ] – запалення легень. [ни добре пити студену воду
колис’ намореный / йа так ізробиу і типир ім д’істау апр’індере ла плымын’ //];

~ 24 ~
[дохтор’, -а] – лікар. [cис’і бабы научили дохтор’іу на б’іду / т’іл’ко раз ід ним
ідут / фурт ім штос’ нисут //];
[порошок, -а] – таблетка. [дай мин’і уже йак’іс’ друг’і порошкы / бо сис’і ни
добр’і //];
[салвар’ійа, -i:] – швидка допомога. [коли ти бде не добре / позвони за
салвар’ійоу / она прийде скоро / обыс’ с’а нич ни бойау //];
[cора, -ы мид’ікалы] – медсестра. [мойа нипота с’а учит на сору мид’ікалу //];
[фармач’ійа, -i:] – аптека. [у два часы с’а істр’ітиме коло фармач’і: //];
[шп’італ’н’а, -i] – лікарня. [добре / коли чолов’ік здоровый / обы нигда у ту
шп’італ’н’у ни йшоу //] .
7.Лексичні одиниці, пов’язані з торговельними справами.
[б’ішн’іцар, -a] – бізнісмен. [через тых б’ішн’іцар’іу ни можеш нич май дешево
купити / бо они позабирайут із фабрик / а дал е продайут на п’ацови май дорого
//];
[гешефт, -a] – бізнeс. [мій сын добре жийе / із свойими гешефтами много
гроший заробл’айе //];
[кумпырытор, -a] – купець. [слабо нын’і іде / бо п’ац дуже мало кумпырытор’іу
/ учора было них май много //];
[кумпырова ти] – купувати. [уже два годы / йак ім кумпыровау с’ого кон’а //];
[п’ац, -a] – ринок. [на п’ацу / у чирн’івц’ах / можиш соб’і купити ос’о што
хочиш //];
Досить об’ємну групу складє діалектна лексика пов’зана з безпосереднім
світосприйманням людини та її буттям – назви органів і частин тіла, родинних
зв’язків і стосунків, кольорів та їх відтінків.
[вороный, -го] –чорний із синюватим полиском, вик ористовується тільки на
означення масті коней і коров. [файногом соб’і кон’а купиу / але ішче ни йе
такый файный / йак тот старый быу / cис’ б’ілый / ато быу вороный //];
[кожа, -і] – шкіра (зовнішній шкіряний покрив тіла людини чи тварини ). [витко
/што с’ быу ла маре/бо гет на тоб’і кожа почорн’іла //];
[нанашко, -а] – хресний батько. [нанашку / ідете заутра у варыш із машиноу /
бо і йа бым тоже ішоу //];
[нанашка, -ы] – хресна мати. [мамо / казала ми нанашка / што нын’і прийде до
нас і принесеми лопту //];
[н’ан’о, -а] – батько. [н’ан’у / хочети / обыс’ ме заутра ішли рыбы імати //];

~ 25 ~
[п’аст’, -и] – кулак. [мій д’ідо нигда с’а ни биу / бо до н’ого нитко ни імаус’а
бити / у н’ого така п’аст’ йак моі: три іскласти уворох //];
[перст, -а] – палець. [йак будеш ходити помиже св’іт / обыс’ так с’а поводиу /
обы на т’а нитко перстом ни указовау //];
[пысок, -а] – рот, використовується тільки при сварці. [штос’ на н’а удопер
пысок / ни видиш / што такый йак міх //];
[п’іч’інкы, -ок] – легені. [так н’а б ол’ат п’іч’інкы / што ни можу дыхати //];
[р’ін’ік’, -а] – нирка. [нашому васил’ойи выт’али оден р’н’ік’ / і типир’ ув’ін
жийе із одным//];
[рум’аный, -го] – використовується при означенні шкіри обличчя (відтінок
червонного кльору). [коли йа быу лиг’ін’о м / у д’івок так’і лиц’а рум’ан’і были / а
типир’ йак’іс’ бл’ід’і / а ішче с’а намал’уйут ос’акыми фарбами / што і ни
знайеш / што з ниу йе//]; ця лексема може також означати відтінок шкуринки
добре випеченого хліба. [гаф’ійо / кажи ми / йак печеш хл’іб / што такый
рум’аный //];
[сивый, -го] – сірий. [быв’ім учора на торз’і і в’ід’ів’ім такого сивого кон’а / йак
тот мій / што іздох //];
[стрый, -а]-дядько по батькові (батьків брат ). [йак бдеш іти до стрыйа / уз’ми
му скл’анку рак’і: //];
[стрыйна, -ы]-дружина батька по батькові. [іване / піди до стрыйны на роботу ы
кажи і / што йа нын’і прийду до ниі: /обы нигде ни ішла із дом’і //];
[cтрыйчаник, -а] –двоюрідний брат (син [стрыйа] ). [стрыйчанику / ану чикай
най т’а штос’ з’в’ідайу //];
[стрыйчанка, -ы]-двоюрідна сестра ( дочка [стрыйа] ). [васил’ку/поб’іжи до
стрыйчанкы олены і заз’в’ідай і ци майе нам позычити міх мукы //];
[уйко, -а]- дядько по мамі (мамин брат ). [уйко фид’ір купиу соб’і машину і казау /
што бде до нас май часто ходи ти //];
[уйна, ы] -дружина [уйка ]. [коли йа споуниу два годы / уйна принесла была мин’і
сивый костум //];
[уйчаник, -а]-двойурідний брат ( син[уйка] ). [йа майу много родины у рос’i: / але
знайу т’іл’ко про двох уйчаник’іу / йак’і жийут у чирн’івц’ах //];
[уйчанка, -ы]-двоюрідна сестра (дочка [уйка] ). [так ісме играли на ругах із
уйчанкоу мар’ікоу / штос’ ме пантофы п’ірвали //];

~ 26 ~
[ф’ікат, -а] – пeчінка. [ни знайу / што с’а стало із нашоу бабоу / каже што
болит і ф’ікат //];
[хресник, -а] – син хресного батька. [у нид’іл’у мушу іти до хресника на свал’бу /
і чув’ім / што буде вилика свал’ба //];
[хресниц’а, -i:] – дочка хресного батька. [хресниц’о / ты бы ни могла позычити
на заутра воза // ];
[чел:еный, -го] – червонний. [штос’ с’а убрал а / йак молодиц’а у чел:енойе / ты
знайеш / што уже ти ни штимуйе у н’ому//];
[чил’ад’, -и] – гурт людей. [нын’і так много чил’ади по дороз’і ходит йак бы
йакойес’ с’ато было //];
Окрему тематичну групу становлят лексеми, що прeдставляють
адміністративно -юридичну лексику.
[мартор, -а] – свідок. [а што хыба можеш штос’ довести на тых тр’ібуналах /
приведут тых ос’акых мартор’іу / забрешут’ т’а / і ты с’а тогды устанеш
вин:ый //];
[пришид’інте, -а] – суддя в судді. [обыс’ знау іване / што й ак ти пришид’інте
усудит / так і бде //];
[рикуноcковати] – зізнання. [добре / што хут’ скоро рикуносковау /што ув’ін
ти машину іздер / бо инчак быс’ ходиу доуго / док быс’ найшоу / тко ізробиу//];
[cинт’інца, -ы] – судове рішення. [дот’ік нам дадут синт ’інцу п’ідеме дис’ у бар
або у ристаурант дашто із’істи //];
[тр’ібунал, -а] – суд. [боже хорони / обы ткос’ д’ійшоу на тр’ібунал//];
[удоперти прочис комус’] -подавати скаргу на когось. [іван на н’а удопер
прочис/через то/йа в’ід н’ого в’ідорау борозду з емл’і//];
[ф’іскарош, -а]-адвокат. [тко с’а попаде тым ф’іскарош’ім у рукы / того бог
побиу / бо тоты в’ід н’ого догде лийа уз’мут //];
[ч’ітац’ійа, -i:]– лист із суду, яким запрошується на суд свідок або підсудний.
[мин’і учора прийшла ч’ітац’ійа обымішо у на тр’ібунал св’дчити / гаф’ійи//].
Соціально -політична лексика:
[мимбру, -а ди парт’ід] -член партії. [при комун’істах аппропе ус’і были
мимбрами ди парт’ід / а типир’ тко йак хоче //];
[карнит, -а ] – партійний квиток . [кождом у мимброви ди парт’ід дайут
карнит //];

~ 27 ~
[пр’імар, -а ]-сільський староста. [наш пр’імар’ ходит на роботу у сивому
костумойи / чил:ин’і крават’і / б’ілых штрынфл’ах та чорных пантофах //];
[пр’імыр’ійа, -i: ] або [ сват, -a ]-сільська рада. [н’ан’о п’ішоу на сват / майе
штос’ говорити із пр’імар’ом про імпоз’іт на хыжу //];
[цырын’іст, -a]-член Національної Землеробської Християнсько – Демократичної
Партії. [ типир’ у ромын’і: на кондучере сут цырын’істы //];
[шид’інца, -ы] – збори, засідання. [у нас на свату робл’ ат раз на м’iс’ац’
шид’інцу //].

Соціально -економічна лексика.
[датор’ійе, -i:]-борг. [ни знайу / што бду робити / в’іткы бым добыу гроший / бо
об’іц’ав’ім іванойе / што му в’іддам датор’ійу до нового году //];
[ымпрумут, -a]-[ымпрумутовати] –позика, позичати. [мин’і ни стало гроший на
анцук і йа ымпрумутовау в’ід т’іткы олены //];
[імпоз’іт, -a]-податок. [с’ого году п’ідн’али імпоз’іт на хыж’і //];
[кышт’іг, -a]-прибуток. [м’ій сус’ід продайе на п’ацойи / каже што майе виликый
кышт’іг //];
[контаб’іл, -а]-бугалтер. [мойа дон’ка цил’а робет’контаб’ілоу на ф’ірм’і / на т’і
/ де робл’ат ст’ілц’і //];
[купон, -a]-грошовa допомога, видана Сільськогосподарським міністерством
сільським господарям. [добре / што нам дали купоны / бдеме мати / зашто
поорати / а так ни знайу што бы сме робили //];
[пoл’івити за торгом] -знизити ціни (продавати дешевше). [дивис’а / што робиш /
гриц’у /пол’іви за торгом бо йинчак привезеш дум’і св’ін’і ни продаш іх //];
[салар, -a]-зарплата. [у нас у ромын’ійи добре / бо хут’ дайут салар кождого
м’іс’ац’а /а на украйн’і буджитарам ни давали уже пару м’іс’ац’іу //];
[фaл’ іминт, -а ] – [сфал’іминтовати] – банкрутство , збанкрутувати. [ тота
фабрика / де йа робиу фал’іминтовала / типир’мушу другу суб’і роботу
гл’адати //];
[фрымач:ити] -розпустити гроші, майеток тощо. [ой боже м’ій / што з тобоу
робити /ус’ус’ пинз’ійу профрымач:иу / а до другоі шче далеко//].
Назви осіб за професією та родом діяльності. Найменнування осіб за професією
тародом діяльності, як свідчить дослідження, становлять одну з найбагатших
тематичних груп. Серед них виділемо такі пі дгруп

~ 28 ~

1.Назви осіб, зайнятих у виробництві:
[б’іжут’ійир, -а]-означення людини,яка виготовляє речі із золота і срібла, ювелір.
[ у мене с’а п’ірвау ланцок / треба / обым го пон’іс до б’іжут’ійира / обы ми го
поправиу //];
[ковач, – а]-коваль . [н’ан’у/понис’іт со кыру до ковача /най і нагострит//];
[мычилар, -а]-[м’ісарош, -а]-м’ясник. [т’ашко робити мычиларом /там іс’
наухтема поуный із кровл’оу //];
[соп’ілкач, -а]-людина, яка робить сопілки. [колим быу малый / тогдым лиш у
соп’ілкача сид’іу /ратовав ім му соп’і лкы робити //];
[тыбыч’ітор, -а]-людина, яка виробляє сирицю. [коли зар’іжеме тил’а / тогды
понесеме кожу до тыбыч’ітора / най і выварджит / і ізшийеме тоб’і кожух //];
[тымплар, -а]-людина, що робить вироби з дерева. [што ты кажеш / мигал’у / ци
быубы с т’іл із с’ого ор’іха / понесли бысме до тымплар’а і мали бысме новый
ст’іл //].
2.Незначну кількість складних найменувань цієї групи становлять назви
військових:
[катуна, -ы]-солдат. [типир’ д’іукы c'a ни дивл’ат / ци робиу хлопчишче армату /
ци н’е / а дауно / котрый ни быу катуноу / ни хот’іли із ним і говорити /казали
што йому штос’ хыбит //];
[локотининт, -а]-лейтeнант. [наш локотининт кождого дн’а устайе рано у п’ат’
час’іу / уберес’а закурит ц’ігар / а дале ізган’айе нас //];
[лунет’іст , -а]-снайпер. [коли сме д’ійшли із фронтом у прагу / ни знали сме /
куды с’а пр’атати / бо н’імиц’к’і лунет’істы стр’іл’али //];
[танк’іст, а] -людина, яка проводить військову підгот овку в підрозділі танків.
[м’ій брат у армат’і быу танк’істом//].
3.Кількісно обмеженою є також тематична підгрупа – назви осіб, які
працюють в сільському господарстві, займаються скотарством:
[кон’ухар’, -а]-людина, яка пасе коней. [кождый кон’ ухар’ майе свого кон’а / на
йакому ув’ін с’а несе //];
[мош’ійир, -а]-людина, яка має багато земель. [типи’ добре / бо ни йе тых
мош’ійир’іу / а дауно были / і б’ідн’і служили у них за букату хл’іба//];

~ 29 ~
[скотар’, -a]-людина, яка пасе коров. [іване / заутра на табе шор скотарити / бо
мин’і уже надоіло быти скотар’ом //];

[цыран, -a] –землероб. [цыраном май т’ашко быти / ореш ту зимл’у / с’ійеш / а
ни знайеш / што iзбереш //];

[чобан, -а]-[в’ічар’, -а]- людина, яка пасе овець. [ добрый в ’ічар’ майе познавати
кожду в’іц’у //].
4. Назви осіб, які займаються освітою, наукою, мистецтвом:
[д’ір’ідж’інт, -а]- класний кeрівник. [ у нас молодый д’ір’ідж’інт / ув’ін нас учит
/ што мы майеме робити на дороз’і / коли с’а істрітеме із старыми л’уд’ми
//];
[доктор, -а ын шт’і:нцы] -доктор наук. [мій уйко дуже розумный / ув’ін йе
доктор ын шт’і:нцы //];
[п’іктор, -а]-живописець, художник. [тко чуу колис’ за подографы /йак’іс’ мау
гроший то хыба бы т’а намал’овау п’іктор //];
[професор, -а]-вчитель. [наш професор ходит лиш у костумойи і крават’і / дуже
файно с’а убирайе //].
5.Назви осіб, по’яз аних з церковними обрядами та забобонами:
[бав’іл:’а, -i:]-знахарка. [типир’ уже л’уди ни ідут до бав’іл’ л’ічитис’а / а ідут
до дохтор’іу //];
[босоркан:’а, -і]-ворожка. [кажут стар’і л’уди / што на івандл’а ус’і босоркан’і
ход’ат та ворожат //];
[кан тор,-а]-людина, яка співає в церковному хорі. [май добрый у нас у церкви
кантор йе горонд’і //];
[куратор, -а]-людина, яка працює у церкви (продає свічки, ікони тощо). [зайдеш
до церкви і бдеш в’ід’іти там куратора / п’ідеш ід н’ому і заз’в’ідайеш го ци ма йе
на продаш образ'iy //];
Окрему групу становлять назви рослин:
[грезно, -а]-виноград. [із б’ілого грезна май добройе вино //];
[губы, -іу]- вид грибів. [ п’ішов’ім у хашчу за дрывами і назбирав’ім поуну ташк
губ’іу//];
[гутын:’а, -і]-айва. [с’ого году так много с’а уродило гутын’/ дауно уже так ни
было //];

~ 30 ~
[дын’а, -і]-гарбуз . [ану / мигал’у / поможи ми натир’хати дын’ у в’із / обым скоро
ішоу дум’і //];
[доуган, -у]-тютюн. [треба уже садити доугану /бо ц’ігары подорогли//];
[жалива, -ы]-кропивa. [сиди чесно іване / бо уз’му жаливу і так т’а ниу п’іб’у /
што бдеш ты в’ід’іти тогды //];
[йагода, -ы ]- сониця. [дивис'а / іл’ано / т’іл’ко туй йаг’ід / лиш чил:ин’ійут//];
[кайсын’а,і] -абрикос. [с’ого году кайсын’ ни буде / бо змерз ц’в’іт ім //];
[кыпшуна, -і]-полиниця. [кыпшун’і треба посадити блис’ко коло хыж’і / бо
йинчак покрадут іх ус’і //];
[коркодуш’і, -іу]-1.вид слив;2вид грушок, які достигають пізно восини. [д’іти / ни
іште коркодуш / бо они шче зилин’і //];
[косиц’а -і]- квітка. [йа на опт март’ійе купиу быу мамі букит косиц’//];
[лубин’іца, -ы]-кавун. [ледвы чикайу /обы прийшло л’іто / обы достигли
лубин’іцы / тогды доста буду них істи //];
[милай, -йу]-кукурудза. [милай уже выр’іс / треба іти копати го //];
[парадичка] -помідора . [у нас на город’і парадичкы лиш чил:ин’ійут//];
[пипин’, -іу]-жовта диня. [чолов’іче / бут’добрый/п’іди на п’ац і купими оден
пипин / бо так бым іла / што умирайу //];
[поприга, -ы]-перець. [мар’ічко / ни іш попригы / бо она дуже л’ута //];
[р’іпа, -ы]-картопля . [мы два із н’ан’ом посадили два м’іхы р’іпы//];
[тоустокоренок, -а]-вид грибів . [мамо / такогом виликого тоустокоренка
найшоу / йак шапка//];
[трандаф’ір, -а]-троянда. [йа хочу подаровати трандаф’ра моі д’іуц’і / коли она
іспоунит годы //];
[хашча, -і]-ліс. [васил’у / упр’ігай кон’і / та ідеме у хашчу на дрыва //].
Назви тварин:
[буз’ок, -а]-чорногуз. [на школ’і на комин’і ізробиу соб’ буз’ок гн’іздо//];
[вивир’іца, -ы]-білка. [через вивир’іцы ни можу і ор’іха із’істи / зам’іст’ того /
што майут сид’іти у хашчи они прийдут у сило і до мене на ор’іх/ йа іх в’іджену /
а они тоже прийдут //];
[в’ір’, -а]-[армысар, -а]-жеребець (некастрований кінь). [дивис’а / йак с’а несеш
на в’ір’ойи /обы тобоу ни вер //];
[гад, -а ]- змія. [мого васил’а укусиу гад / або слава богу уже му
пол’івило//];

~ 31 ~
[конда, -ы ]- кабанчик. [ н’ан’а ни йе дома / ув’ін пов’іу свин’у ід конд’і//];
[куриц’а, -і]-курка. [майеме таку куриц’у / што коли іме коло стола / она іде ід
нам і збират попід ст’іл то / што упаде //];
[куркан, -а]-індик. [ коли мама зар’ізала куркана / дис’ат’ к’іл мн’аса мау//];
[п’іт’а, -и]-мале курча . [йуро / запри п’іт’ата у кучу / бо прийде дошч і змокнут
//];
[пот’а, -и]-пташка. [ни можеш дати істи кур’ом / бо ты пот’ата прилит’ат і
ус’о дзерно із’ід’ат //].
Окремою тематичною групою виступають назви дій:
[ поз’івати ] – позіхати. [ петре / ану поклади руку на рот / коли поз’івайеш//];
[гл’адати ]-старатися, намагатися, знайти, виявити (когось, щось) загублене,
сховане,заховане, утаєне. [загубив’ім тоты кл’уч’і і не знайу де / гл’адав’ім іх
уже по вс’і хыжи //];
[сукати] -теребити кукурудзу, тертям знімати зерно з качанів. [за оден дин’ йа
посук ау чотыри м’іхы милайу //];
[лушчити] – обчищати качани кукурудзи від пелюсток, листя, що їх обгортає.
[куме / нын’і лушчеме у нас / а заутра п’ідеме до вас //];
[копати] -сапати. [р’іпу сме покопали / ще у нас йе копати милай //];
[жмыкати] – прат и. [ ни пожмыкав’ім соб’і сорочку учора / то мушу і
нат’ігати таку];
[стратити] -[затратити] -загубити (позбавитися чогось, втратити щось у
результаті власної недбалості ). [мар’ічко дес’ затратила тот в’іник //].
Назви явищ природи:
[кал, -у]-болото. [такый кал на улици / што й ходити ни мош //];
[храпа, -ы]-замерзла (земля на дорозі). [ васил’у обыс’ни йшоу нигде із возом / бо
вилика храпа на дороз’і //];
[мрак, -а]-туман. [колим ішоу із варыша / гнав’ім помалы машину / бо быу
виликый мрак //];
[нора, -ы]- струмінь підземної води, який який витікає на поверхню землі чи в
криницю, колодязь. [добра нора у нашому колод’аз’і / йака суша была у л’іт’і і ни
высхла //];
[туча, -і] – велика буря. [с’ого году така у нас туча была / што і дрыва
помыка ло //];

~ 32 ~
[студин’, -и] – холодно . [ни знайу у што бым с’а убрау / бо так студено на
дворі //].
Такі ж явища спостерігаються і в дрібніших тематичних групах лексики.

РОЗДІЛ ІІ

ІНШОМОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ У ЛЕКСИЦІ ОСТРІВНОЇ ГОВІРКИ З
РУМУНІЇ ТА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ГОВІРКИ

2.1.ІНШОМОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ У ЛЕКСИЦІ ОСТРІВНОЇ ГОВІРКИ З
РУМУНІЇ

У поточному документі джерела відсутні. Словниковий с клад лексики
говірки села Корнуцел включає такі компоненти:
1) Найдавніший шар лексичних діалектизмів, який являє собою
загальнослов’янські та спільнослов’янські слова;
2)Діалектизми суто місцевого походження, засвідченні й материковими
говірками південно західного наріччя;
3)Слова, запозиченні з інших мов, але не відомі в українській літературній
мові. Загальнослов’янська та спільнослов’янська лексична спадщина – це ті слова,
що вживалися ще до давньоруської доби і в наш час не увійшли до складу
сучасної літературної мови2.До цієї групи належать такі лексичні о диниці:
[вароватис’а] – остерігатися, уникати; уступатися вбік (від давньоруського );
[вивер’іца] -білка (від давньоруського ); [ в’ід’іти] -бачити (від давньоруського ),
[забавитис’а] -затриматися(давньоруське ) ; [куча] -приміщення для свиней,
курей, собак (д авньоруськ -халупа, курінь); [перст ]-палець

2 Атлас української мови. В 3 -х томах. Т.2 . –К.:Наукова думка,1988 .

~ 33 ~
( давньоруське – прст); [пр’атати] -хоронити померлого; сховати, заховати
(давньору ське – спорядати, убрати покійника, приготовити до похорону);
[стрый] – батьків брат (давньоруське ); [стрыйна] -дружина [стрыйа];
[стрійчаник ]-двоюрідний брат, син [стрыйа ]; [стрыйчанка] -двоюрідна сестра,
дочка [стрыйа]; [чил’адь] -натовп, скупчення людей (від давньоруського -раби,
слуги) та багато інших, які увійшли і в українську літературну мову. До діалектної
лексики су то місцевого походження, засвідчeної і материковими говірками
південно -західного наріччя, належать такі лексичні одиниці: [ выз’ір] -вікно;
[голд] -міра землі (дорівнює 56 арам); [гойкати ]-кричати, розмовляти з
підвищеним тоном; [гран’] -жар; [губы] -вид грибі в; [двориц’] -загорода біля кучі;
[доідати] -докучати; [жалива] -кропива (від жалити); [ змагатис’а] -поспішати ;
[ мотати ] – прискорити ходу ; [ пиловатис’а ] – спішити; [промыкати] -ковтати
їжу або воду; [ривати] -плакати; [сваджатис’а] -сваритися та інш і, які засвідчені і
в українській літературній мові.
Слова, запозиченні з інших мов, але не відомі в украінській літературній
мові. Проникнення іншомовних слів у діалект відбувалося внаслідок більш -менш
постійних безпосередніх контактів найрізноманітнішог о характеру носіїв
української говірки з носіями говірок сусідніх мов: угорської, німецької,
польської, словацької, румунської.
Проникнення іншомовного елементу у лекси ку говірки села Корнуцел
можна поділити на два періоди:
а) Перший – це давній період, до якого можна віднести запозичення з
угорської, німецької, польської, словацької мов і частково з румунської мови. ЦІ
запозичення здійснювалися тоді, коли ще не відбулася міграція із Закарпаття у
Банат.
б) Другий – це сучасний період, до якого можна відн ести запозичення з
румунської мови, які відбуваються вже після еміграції в Банат. Найбільша
кількість запозичених слів з інших мов у першому періоді – це мадяризми.
Лексичні мадяризми проникли в українські говори двома шляхами:
усним і книжним. Вони уві йшли в українські говори в результаті повсякденних
економічних, побутових,родинних, ремісничих, культурних таінших стосунків
між українцями та угорцямиі3 означають назви придметів, ознак, дій, зв’язаних з

3 Бевзенко С.П. Українська діалектологія. –К –с.236

~ 34 ~
буттям людей, назви страв, взуття, рис характеру і психології людей, назви
професій та ін.
У говірці с.Корнуцел ми знаходимо такі лексичні одиниці, запозиченні
безпосередньо з угорської мови: [алдамаш] – (aldomas) -пригощання після
завершення торгової справи; на знак удачі люди частували один одного – пили
могорич; [алендилон] -[анделон] -(antilon) -кожух з овечої шкіри; [ арендаш] –
(arendas) -людина, яка бере в аренду землю, ліс, фабрику тощо, в когось іншого;
орендар; [бадога] – (badog) -полив’яний чи бляшаний бідон для жиру, нафти чи
інших рідин, розміром від 3 -4 до 20 літрів; [байловати] – (bajlou) -намагатися;
[банда] – (banda) -музика; [бановати] – (ban) -жаліти, тужити за кимось, чимось;
[забановати] -засумувати; [бировати] – (bir)-могти, бути спроможним, мати силу;
[баршун] – (barsony) -тканина вищої якості, оксамит ; [б’із’івный] – (bizik) –
надійний; [б’ізоватис’а] – покладати надію на когось, на щось; [б’іка] – (bika) -бик;
[б’ітанга] – (bitang) -п’яниця, алкоголік; [б’іц’і гл’і] – (bicikli) -велосипед;
[б’ічилаш] – (becsul) -людина, яка призначає відшкодування за заподіяну шкоду;
[б’ічиловати] -призначати відшкодування за заподіяну шкоду; [блодер] – (blouder) –
духовка; [богач] – (pogacsa) -тістечко смажене на олії; [богар] – (bogar) -жук; [бокс] –
(boksz) -кожух з телячої шкіри; [босоркан:’a] – (boszorkany) -відьма, яка відбирає у
коров молоко; [боут] – (bout) -магазин з різним товаром; [боутош] – (boutas) –
продавець у магазині; [бунда] – (bunda) -кептарик із овечої шкіри; [броуза] –
(brouza) -сода столова; [вал’іу] -(valou) -жолобок для напування худоби;
[в’ідгам’ішловати] – (hamis) -відібрати в когось щось несправедливим шляхом;
[в’ілон’ка] – (villany lampa) -ліхтар; [гайтовати] – (hait) -гнати корови, вівці, коні,
навіть і людину майже до виснаження; [гам ’ішный] – (hamis) -злий; [гараповы] –
(harapou) -кліщі, кусачки; [гарш’іу] (hasou) -заступ; [гат’іжак] – (hatiszak) -рюкзак;
[голгош] – (hollgass) -наказ мовчати; [гурка] – (hurka) -вид ковбаси; [галиба] –
(galiba) -біда, використовується під час, лайки; [гат’і] – (gatya) -нижня чоловіча
натілна білизна; [гомбиц’а] – (gombous) -гудзик; [гр’іс] – (gris) -пшинична крупа;
[гроуф] – (grouf) -дуже багата людина, яка має від держави право підтримувати
порядок; [гул’аш] – (gulyas) -суп із картоплі і м’яса; [дараба] – (darab) -шматок
м’яса, ковбаси тощо; [д’ал’іу] – (gyalou) -пристрій для знімання потрібного шару
деревени; [деца] – (deci) -міра води, горілки, молока і інших рідин (дорівнює 100
мл.); [дудва] – (dudva) -назва бур’яну; [енгедовати] – (enged) -вибачати;
[жаболоука] – (zsebbevalou) -хустинка; [жеб] – (zseb) -кишеня; [жм’ірг’іл’] –

~ 35 ~
(smirgli) -шліфувальний наждачний папір; [ішпан] – (ispan) -людина, яка
викручується в житті за будь -яких обставин; [кабат] – (kabot) -піджак із
фабричного товстого матеріалу; [канта] – (kant) -полив’яний чи бляшаний бідон
для олії або перенесення страв, компотів (здебільшого використовується, коли
йдеться в поле ), розміром від 1 -2 до 5 літрів; [канчук] – (kancs) -зачіска волосся
(сплетене волосся, збите в коло); [капчати] – (kopcs) -застібувати гудзиками одяг;
[катуна] – (katona) -солдат; [келчиг] – (koltseg) -загальна назва продуктів;
[керечкаш] – (kereskedik) -той, що важко ходить; [керечкедовати] -ходити на
ногах і руках, найбільше стосується малих дітей; [кетифик] -[кифитик] –
(kotoufek) -вуздечка; [кефа] – (kefe) -щітка; [к’іса шон’а] – (kisaszony) -1. Жінка, яка
не хоче робити, тільки сидить і каже, що не хоче робити тому, що забрудниться;
2. Використовується ще й при обзиванні тварин (корів, овець, свиний тощо), які
не хочуть іти болотом; [копча] – (kapocs) -1. шпилька; 2. Металева чи пластмасова
широка застібка – прикраса на волосся у дівчат для прикраси ; [корда] – (kord) –
скакалкa; [коудош] – (koudus) -інвалід; [крисан’а] – (kresana) -солом’яний капилюх,
бриль; [куртый] – (kurta) -короткий; [лавор] – (lavour) -тазик; [лайбик] – (lajbouk) –
жилет; [лангош] – (langos) -пампушка; [левеш] – (leves) -суп з картоплі; [леквар’] –
(lekvar) -густе повідло; [лопатка] – (lopatka) -молодий стручок фасолі; [лопош] –
(lapos) -невелика ріка; [лугер] – (louhere) -конюшина; [мандула] – (mandula) –
мигдалина; [майушка] – (majashurka) -вид ковбаси; [мелеган’a] – (melegany) -яма, в
якій закопують, на зиму картоплю; [панглик] – (pantlika) -пасмо тканини;
[папр’ікаш] – (paprikas) -страва з солоткого перцю і рису; [папуч’і] – (papucs) –
тапочки; [парна] – (parn) -подушка; [патент] – (patent) -1. Плоскогубці; 2. Металева
застібка у вигляді кнопки; [п’іпа] – (pipas) -люлька; [п’іпаш] -людинпа, яка курить
дуже багато; [п’іц’іц’кый] – (picike) -дуже малий; [поплон] – (poplon) -покривало;
[поприга] – (paprika) -перець солодкий або пикучий; [пунтетн ый]- (pantos) –
точний; [пушка] – (puska) -рушниця, гвинтівка; [ранташ] – (rontas) -приправа в суп
або в інші страви; [рантовати] – (rant) -додавати приправу; [рендешный] – (rendes) –
порядний; [ресел’іу] – (reszelou) -терка; [р’іхтатис’а] – (riht) -чепуритися,
наряжати ся; [р’ішкаша] – (riskasa) -рис; [сандик] – (szandek) -звичка; [серенча] –
(serencs) -щастя; [сохта] -[сохтадж] – (szokas) -звичай, звичка; [спикулант] –
(spekulol) -хитра людина; [талпа] – (talp) -підошва; [т’апловы] – (dyeplou) -віжки;
[ташка] – (taska) -торба з тканини; [темет’іу] – (temetou) -кладовище; [теглаз’іу] –
(teglazou) -праска; [тир’х] – (teher) -загружений сіном, луцерною, конюшиною віз;

~ 36 ~
[тиучар’] – (toucser) -лійка; [трумбита] – (trombita) -труба, музичний інструмент;
[уйош] – (huyous) -піджак; [фалка] – (falka) -щока; [фанк]- (fank) -блінчик;
[фарадный] – (faradt) -змучений, втомлений; [фарадловати] -втомлюватися;
[сфарадловати] -втомитися; [фартух] – (fartuh) -широка спідниця старого покрою;
[феделка] – (fedou) -кришка; [фена] – (fene) -біда, лихо, використовується у лайці;
[ф’ір’з] – (furesz) -пила; [ф’іскарош] – (fiskaros) -адвокат ; [фрас] – (frasz) -біда, лихо,
використоаується у лайці; [фогаш] – (fogas) -вішалка, пристрій на який ставлять
одях; [фудры] – (fudra) -горизонтальні або вертикальні складки на жіночій
святковій сорочці; [фург’іта ]- (fargatou) -клямка; [ц’імбора] – (cimbora) -друг;
[ц’імборити] -[ц’імборовати] -дружити; [цур’ігати] – (turigal) -поступатися назад,
відходити; [чампаш] – (csampas) -чоловік, який вміє добре поводитися з кіньми;
[чапл’іу] – (csaplou) -шнурок до туфлів; [чардаш] – (csardas) -назва танцю; [чига] –
(csiga) -підйомник, пристрій для піднімання вантажів; [чомаг] – (csomaga) -ломака;
[чомолада] – (csomolade) -кукурудза, яку влітку косять ще зеленою і годують нею
тварин; [чопоука] – (csapouka) -пристрій з дерева, який ставиться н а косу під час
косенну пшениці, вівса, жита; [чуфаловати] – (csufol) -доставати, нервувати
когось; [шанталаба] – (santalabu) -неохайна людина; [шапка ]-(szapkou) -чоловічий
капелюх; [шаркан’] – (sarkany) -жінка, яка майже весь час свариться; [шацовати] –
(saccol) -вимірювати щось або когось очима; [ширигл’і] – (saroglya) -задня частина
воза; [ш’інтер] – (sinter) -людина, яка не має поваги до тварин, б’є їх; [шкатул’а] –
(skatulya) -коробка; [шоудер] – (csoudor) -страва з м’яса; [шпарга] – (spargou) –
мотузка; [шроуф] – (srouf )-шуруп; [шунка] – (sonka) -м’ясна страва.
У контексті тісних зв’язків етнокультурних контактів українського
населення з іншими народами, своєрідності суспільного, політичного розвитку на
західно -українських землях в лексику українського населення увійшла н езначна
частина слів з німецької мови – так звані германізми. Ці лексичні одиниці
увійшли до словникового складу говірки села Зоріли, в основному до еміграції з
Закарпаття в Банат. Ці слова добре зафіксувалися і консервувалися протягом
десятиліть у діалект ній лексиці носіїв української мови с. Корнуцел .
В мові населення, ми знаходимо такі лексичні одиниці запозичені з
німецької мови: [анцук] – (anzuk) -костюм ; [гунцул] – (hundsfott) -хитрий, пустун;
[гл’анц] – (glanz) -блиск,глянс; [канон] – (kanone) -гармата; [милдовати] – (melden) –
заявляти; [куфер] – (koffer) -дерев’яний дорожній чемодан; дерев’яний ящик, в
якому зберігаються цінні речі; [файный] – (fein) -гарний ; [фана] – (fahne) -прапор;

~ 37 ~
[фарто] – (farto) -звертання до коня чи корови, щоб вони відступилися; [ферт’іх] –
(fert)-збанкрутувати; [ф’іртал’] – (viertel) -четвертина; [шлайер] – (shleier) -вуаль;
[шн’іцер] – (shnitel) -відбивна; [шпор] – (sparherd) -залізна кухонна плита. Виявлені
в говірці слова, запозичені з німецької мови, могли увійти в основу лексики двома
шляхами:
1.прямим – через прямі стосунки німецького і українського населення;
2. непрямим – через інші мови, зокрема, угорську.
Так само, як і угорськими запозиченнями, германізмами користуються
носії острівної української говірки у своїй розмовній мові в повсякденному житті.
Серед іншомовного елементу лексики говірки села знаходимо і
запозичення з словацької мови: [гайдук] -опришок; [гудак] – (hudak) -людина,яка
грає на скрипці; [гусл’і] – (hously) -скрипка; [тарканистый] – (tarkavy) -поєднання
кількох кольорів ( чорне -біле, чорне -біле-коричневе та ін.), можемо зустрічати при
визначенні кольору тканин або навіть тварин; [шандера] -міліціонер.
У досліджуваній говірці помітні такі полонізми: [заплентати] – (zaplatac) –
заплутати; [плентатис’a] -спіткнутися за щось; [пац ’оркы] – (paciorki) -намисто.
Завдяки воєнним, економічним та іншим стосункам між українським і
турецьким народами, до складу лексики досліджуваної говірки з турецької мови
увійшли такі лексеми: [лег’ін’] – (leginh) -парубок; [ф’інджа] – (findza) -чашка;
[ч’ічк а]- (cicik) -1. квітка, 2. гарна дівчина. Також можна побачити, що
значний шар лексики в досліджуваній говірці становлять слова, запозичені з
румунської мови. В умовах постійного мовного контакту і масової двомовності
основним джерелом поповнення лексики ук раїнської острівної говірки села є
діалектна і літературна румунська мова. Запозичення відбувалося у двох періодах:
доеміграційному (на Закарпатті) і післяеміграційному (у Румунії).У першому
періоді – менше, а у другому – більше. З часом глибше проникає ру мунський
елемент у словниковий склад досліджуваної говірки. Запозичення здійснюються
багатьма шляхами: через школу, виробництво, телебачення, радіо, торгівлю тощо.
Кількість запозичень не можна навіть приблизно встановити, тому що вплив
румунської мови дос ить великий і число румунізмів щодня зростає. За
етимологією ці слова можуть бути не тільки румунізмами, але й запозиченими з
інших мов. А через те, що в основу лексики носіїв української говірки вони
увійшли через румунську мову, набуваючи румунських преф іксів, суфіксів,
закінчень, змінюючи фонетичні форми, ми будемо уважати їх румунізмами.

~ 38 ~
Наведемо приклади найбільш вживаних лексичних одиниць: [абандоновати] –
(рум. a abandona) -залишати, покидати; [абичидар] – (рум. abecedar) -буквар;
[абонат] -(рум.abonat) – людина, яка передплатила газету, журнал тошо;
[абонаминт] – (рум. abonament) -1. передплата ( газети); 2. п роїзний квиток в
автобусі, тролейбусі; [аброговати] – (рум. a abroga) -скасувати, анулювати;
[абсинт] – (рум. absent) -відсутній; [абсолутно] – (рум. abso lut)-безумовно, цілком;
[абсолвинт] – (рум. absolvent) -випускник; [абсолвовати] – (рум a absolvi) –
закінчити курс навчання, закінчити школу; [ав’ійон] – (рум. avion) -літак;
[агломирац’ійа] – (рум. aglomeratie) -скупчення, натовп; [агломированый] – (рум.
aglomerat )-нагромаджений, накопичений; [агравовати] – (рум. a agrava) –
погіршувати; [агр’ікултура] – (рум. agricultura) -сільське господарство;
[агр’ікултор] – (рум. agricultor) -землероб, хлібороб; [аджинда] – (рум. agenda) –
записна книжка; [адженц’ійа] – (рум. agentie) -агенство; [аджітованый] – (рум.
agitat) -схвильований; [адировати] – (рум. a adera) -приєднати; [адм’ін’істратор] –
(рум. administrator) -завідувач, управитель; [адм’ітере] – (рум. admitere) -вступні
екзамини, іспити; [адоптовати] – (рум. a adopta) -прийняття; [аз’іл ]- (рум. azil) –
будинок для старих людий; [айер] – (рум. aer) -повітря; [айер’ісовати] – (рум. a
aerisi) -провітрювати; [ак’ітовати] – (рум. a achita) -оплачувати, вернути борг;
[акорд] (рум. acord) -погодження, згода; [акт’іу] – (рум. activ) -діяльний, активний;
[актуалный] – (рум. actual) -нинішній, теперішній, сучасний; [акчилират] – (рум.
accelerat) -швидкий поїзд; [акчилировати] – (рум. a accelera) -прискорювати;
[акчиптовати] – (рум. a accepta) -прймати; [акч’ідинт] – (рум. accident) -нещасний
випадок, аварія; [ангажов ати] – (рум. a angaja) -найняти на роботу, зобов’язувати;
[ангажованый] – (рум. angajat) -найнятий; [ан’іверсовати] – (рум. a aniversa) –
святкувати (день народження, іменини тощо); [анунц] – (оголошення, об’ява;
[анунцовати] – (рум. a anunta) -оголошувати; [апартам инт] – (рум. apartament) –
квартира ; [апыровати] – (рум. a aparе) -1.появитися, з’явитися, 2.захищати,
обороняти ; [апр’індере] – (рум. aprindere) -запалення; [апробовати] – (рум. a
aproba) -підтверджувати, схвалювати; [апрокс’імат’іу] – (рум. aproximativ) –
приблизно ; [аранжовати] – (рум. a aranja) -упорядковувати, улаштовувати;
[ардж’інт] – (рум. argint) -срібло; [арк] – (рум arc) -лук, пружина; [арпадж’ік] – (рум.
arpagic) -мала цибуля для висівання; [асп’іратор] – (рум. aspirator) -пилосос;
[асоч’ійат] – (рум. asociat) -учасни к, товариш; [асоч’ійувати] – (рум. a se asocia) –
з’єднувати, об’єднувати; [атинт] – (рум. atent) -уважний; [ач’ід] – (рум. acid) –

~ 39 ~
кислий, кислота; [ач’ідованый] – (рум. acidat) -з кислотою; [байа] – (рум. baie) –
бання, приймати ванну; [балина] – (рум. balena) -кит; [балот] -пака, тюк; [бафта] –
(рум. bafta) -удачі, щастя, успіху; [банк] – (рум. banc) -жарт, анекдот; [барос] – (рум.
baros) -ковальський молот; [бынуйовати] – (рум. a banui) -підозрювати; [б’ібирон] –
(рум. biberon) -соска; [блана] – (рум. blana) -хутро; [блистим] –(рум. blestem) –
прокляття; [блок] – (рум. bloc) -багатоповерьховий житловий будинок; [бомбонц] –
(рум. bomboana) -цукерка, конфета; [боркан] – (рум. borcan) -скляна банка;
[бордий] – (рум. bordei) -землянка; [бота] – (рум. bata) -дрюк, дрючок, ломака;
[брамбура] – (рум. brambura) -безглуздо; [бр’азистый] – (рум. breaz) -білолобий
(тільки про тварин). Від цього прикметника походить назва коня – [бризу]; назва
корови – [бриз’а]; [бродовати] – (рум. a broda) -вишивати з прикрасами;
[бруйовати] – (рум. bruia) -заглушувати раді опередачу; [букытар] – (рум. bucatar) –
повар, кухар; [букытыр’аса] – (рум. bucatareasa) -кухарка; [букытыр’ійа] – (рум
bucatarie) -кухня; [булит’ін] – (рум. buletin) -паспорт; [вал] – (рум. val) -хвиля;
[валва] – (рум. valva) -клапан, вентиль; [вир’ігита] – (рум. verig heta) -обручка;
[вир’ішор] – (рум. verisor) -двоюрідний брат; [вир’ішора] – (рум. verisoara) –
двоюрідна сестра; [вырколак] – (рум. varcolac) -вовкулака; [волан] – (рум. volan) –
руль; [волунтар] -(рум. voluntar) -добровільний; [гара] – (рум. gara) -вокзал ;
[гард’ійан] -(рум. gardian) -сторож; [гарсон’ійира] – (рум. garsoniera) -однокімнатна
квартира; [гашка] – (рум. gasca) -банда ; [град] – (рум. grad) -звання; [грива] – (рум.
greva) -страйк; [гутын’а] – (рум. gutui) -айва (дерево, плід); [димонстровати] –
(рум. a demonstra) -доводити ; [диранджовати] – (рум. a deranja) -турбувати,
заввжати; [д’істругытор] – (рум. distrugator) -руйнівник, винищувач; [дорм’ітор] –
(рум. dormitor) -спальня; [евадовати] – (рум. a evada) -втікати; [едуковати] – (рум. a
educa) -виховувати; [иксаджировати] – (рум. a exagera) -перебільшувати;
[ексч’ітовати] – (рум. a excita) -збуджувати; [елифант] – (рум. elefant) -слон; [елиу] –
(рум. elev) -учень; [ел’ім’іновати] – (рум. a elimina) -витискати, виключати;
[ескрок] – (рум. escroc) -шахрай; [жудикытор] – (рум. judecator) -суддя;
[жудикытор’ійа] – (рум. judecatorie) -суд; [жудиц] – (рум. judet) -повіт;
[ынкридере] – (рум. incredere) -довір’я; [імпл’іковатс’a] – (рум. implica) -втручатися
в якісь справи; [імпортантный] – (рум. important) -важливий; [інв’ід’ійа] – (рум.
invidie) -заздрість ; [інв’ід’іосный] – (рум. invidios) -заздрізний; [індустр’ійа] – (рум.
industrie) -промисловість; [йарич] – (рум. arici) -їжак; [кадавру] – (рум. cadavru) –
труп; [кадоу] – (рум. cadou) -подарунок; [кайет] – (рум. caiet) -зошит; [кал’ітате] –

~ 40 ~
(рум. calitate) -якість; [калкуловати] – (рум. a calcula) -рахувати, вираховувати;
[кам’ійон] – (рум. camion) -вантажний автомобіль; [кантина] – (рум. cantina) –
ідальня; [кап’італа] – (рум. capitala) -столиця; [каракат’іца] – (рум. caracatita) –
спрут; [карт’ійир] – (рум. cartier) -район міста; [катидрала] – (рум. catedrala) -собор;
[клаксон] – (рум. claxon) -автомобільний гудок; [кола] – (рум. coala) -аркуш паперу;
[комора] – (рум. comoara) -скарб; [кончид] – (рум. concediu) -відпустка;
[конфундовати] – (рум. a confunda) -плутати; [крийер] – (рум. creier) -мозок;
[криц] – (рум. cret) -кучерявий; [купру] – (рум. cupru) -мідь; [куптор] – (рум. cuptor) –
піч; [кураж] – (рум. curaj) -мужність, відвага; [куражный] – (рум. curajos) -мужний,
відважний, сміливий; [курба] – (рум. curba) -поворот; [кутримур] – (рум. cutremur) –
землетру с; [лада] – (рум. lada) -ящик, скриння; [лама] – (рум. lama) -лезо;
[лантирна] – (рум. lanterna) -ліхтар; [мазыре] – (рум. mazare) -горох; [макарава] –
(рум. macara) -підйомний кран; [мапа] – (рум. mapa) -папка для паперів; [мызга] –
(рум. mazga) -липкий бруд; [мыца] – (рум. mata) -кішка, кіт; [мусаф’ір] – (рум.
musafir) -гість; [мушк’і] – (рум. muschi) -м’язи, мускул; [нигустор] – (рум. negustor) –
купець; [нипот] – (рум. nepot) -1.племінник, 2.внук; [нипота] – (рум. nepoata) –
1.племінниця,2. внучка; [об’іжнуіт] – (рум. obijnuit) -звичайний ;
[об’іжнуйованый] -звиклий; [образн’ік] – (рум. obraznic) -нахабний, зухвалий;
[оказ’ійа] – (рум. ocazie) -випадок, причина, нагода; [оцил] – (рум. otel) -сталь;
[палма] – (рум. palma) -долоня; [патиу] – (рум. pateu) -паштет; [прудинт] – (рум.
prudent) -обере жний, розсудливий; [пшкыр’ійа] – (рум. puscarie -в’язниця;
[ратовати] – (рум. a rata) -не влучити, промахнутися; [рызбуноватис’a] – (рум. a se
razbuna) -мститися, помститися; [рик’ін] – (рум. rechin) -акула; [рифузовати] – (рум.
a refuza) -відмовляти; [риспиктовати] – (рум. a respecta) -шанувати, поважати;
[рист] – (рум. rest) -здача; [салар’] – (рум. salar) -заробітна плата ; [сир’іпга] – (рум.
seringa) -шприц; [с’ігурный] – (рум. sigur) -надійний, певний; [скаматор] – (рум.
scamator) -фокусник; [ск’ іор] – (рум. schior) -лижник; [ск’іоры] – (рум. schiori) -лижі;
[стима] – (рум. stema) -герб; [стомак] – (рум. stomac) -шлунок; [тарга] – (рум. targa) –
ноші; [т’ір] – (рум. tir) -вантажний автомобіль; [трыдытор] – (рум. tradator) –
зрадник; [трыдовати] – (рум. a trada) -зраджувати, викривати; [трин] – (рум. tren) –
поїзд; [тр’ікоу] – (рум. tricou) -футболка; [уз’іна] – (рум. uzina) -завод; [унг’іца] –
(рум. undita) -вудка ; [фр’ідж’ідир] – (рум. frigider) -холодильник; [фр’ізир] – (рум.
frizer) -перукар; [фр’ізер’ійа] – (рум. frizerie) -перукарня;[ фр’іптура] – (рум.
friptura) -м’ясо смажене; [фрына] – (рум. frana) -гальмо; [фрыновати] – (рум. a

~ 41 ~
frana) -гальмувати; [фуртуна] – (рум. furtuna) -буря, гроза; [цара] – (рум. tara) -країна;
[ц’іука] – (рум. teava) -труба, ствол, дуло( рушниці); [чинтура] – (рум. centura) –
широкий ремінь; [ч’опор] – (рум. ciopor) -стадо овець; [ч’іркулац’ійа] – (рум.
circulatie) -великий рух; [ч’іркуловати] – (рум. a circula) -рухатися; [шмикер] –
(рум. smecher) -хитрий, проворний; [шут] –(рум. a suta) -ударити по мячу.
Масове запозичення румунської лексики вносить відчутну деформацію
лексичної системи острівної говірки і віддаляє її від мови матирика.

2.2.СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ с.КОРНУЦЕЛ

Мова – це живе явище, що постійно розвивається. При вивчені того чи
іншого її елемента, ігноруючи постійну дин аміку мови, ми маємо справу з певним
синхронним зрізом4.Таке абстрагування – вимушена міра, бо майже не можливо
фіксувати сам процес перебігу мовних змін у сукупності всіх його етапів. Його
можна лише моделювати5 .
При цьому роль діалектології як лінгвістичної науки – першорядна, бо вона
дає матеріал для реконструкції праформ різних часових зрізів.
Значення діалектного матеріалу для історичних студій, на наш погляд, ще
не повністю усвідомленt і розкритt. Зберігаючи у своїй структурі елементи
багат ьох проміжних етапів, говори зберігають факти для підтвердження
реконструйованих шляхів розвитку того чи іншого явища6 .

4 Атлас української мови. В 3 -х томах. Т.2 . –К.:Наукова думка,1988. –с238 -279

5 Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори // Мовозн авство . – 1998. –
N2. – С28-56.
6 Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозиченн я в мові української діаспори // Мовозн авство . – 1998. –
N2. – С28-56.

~ 42 ~
Окрім поняття горизонтального діалектного варіювання в лінгвістиці є
поняття вертикального варіювання 7: діалектні розрізнення у межах говірки села,
що спостерігаються у мовленні людей різних вікових категорій. Запис матеріалів
від трьох поколінь має велике і принципове значення.
На наш погляд, це зумовлене поширенням погляду, що діалектні
особливості зберігаються переважно у мовленні лю дей старшого покоління та
згубною практикою вивчення мови безвідносно до її носія .
Звичайно, вплив румунської мови на молоде покоління та освіченої
частини населення безперечний, але взаємодія говірки і говірок румунської мови
дає нові явища.
У людей старш ого покоління діалектні особливості лексики зберігаються
―чистими‖, вони не піддавалися впливу румунської мови або цей вплив був
мінімальним.
Розрізнення по вертикалі дає чимало цікавих знахідок. У мовленні людей
старшого покоління функціонують архаїчні я вища,у мовленні молодого покоління
з’являються процеси інтерференції між діалектною українською і румунською
мовами, а також процеси зумовлені двомовністю.
Паралельно вивчення двох вікових груп у говірці дає можливість
моделювати процес змін, що проходив, проходить і намічається. Як уже було
зазначено,у досліджуваній говірці iншомовний елемент увійшов до словникового
складу у два періоди –давній і сучасний.
Сучасний розвиток лексики характерний тим, що частина лексичних
одиниць, витісняється новими словами . Цей процес розвитку лексики спричинив
майже повне зникнення лексем, засвоєних протягом першого періоду.
Старий діалектний лексичний елемент витісняється новішим –
запозиченнями з румунс ької мови. Явище це досить широко проявляється :

7 Бевзенко С.П. Українська діалектологія. –К с158 -360

~ 43 ~
Старий діалектний
елемент

алдамаш

байловати

бановати

б’із’іуный
б’ізовати -с’а

б’іка

б’ітанга

блодер
бокс

боут

боутош

бунда
броуза

в’ідгам’ішловати

в’ілон’ка Витісняється
новішим
румунським

арвалог<arvalog

нчирковати<a
incerca
ригритовати<a
regreta

с’ігурный<sigur
ас’ігуроватис’а<a se
asigura

таур<taur

биц’іу<betiu

куптор<cuptor
парпалак< parpalac

коперат’іва<
coperativa
вынзытор< vanzator

скурта<scurta
б’ікарбонат<
bicarbonat
пыкыловати< a
pacali
лантирна< lanterna Лексичне значення

після завершення торгової справи, взаємної
згоди люди пили могорич.
пробувати.

тужити, сумувати, жаліти за кимось,
чимось.

надійний.
покладати надії на когось, на щось,
впевнитись у чомусь

бик.

п’яниця, алкоголік.

духовка.
кожух з телячої шкіри.

магазин з різним товаром.

продавець у магазині.

кептарик з овечої шкіри.
столова сода.

відібрати в когось якусь річ обманом,
обдурити.
ліхтар.

~ 44 ~

гайтовати

гаршіу

голгош

дараба

енгедовати

жаболоука

жеб

ішпан

канта

канчук

кефа

кифитик

косиц’а

лавор

левеш

леквар’
мыновати<a mana

гырлиц<harlet

тач’і<a tacea

буката<bucata

йертовати< a ierta

бат’іста< batista

бузунар< buzunar

шмикер<smecher

б’ідон< bidon

кок< coc

пир’ійа< perie

кыпыстру< capastru

флоре<floare

л’іг’ан<lighean

супа<supa

дулч’аца<dulcea -ta
гнати корови (вівці, коні) чи навіть людину
до повного виснаження.
заступ.

наказ мовчати.

шматок м’яса, ковбаси тощо.

вибачати

хустинка.

кишеня.

хитрун.

бідон для олї.

зачіска

щітка.

вуздечка.

квітка.

тазик.

суп.

варення.

~ 45 ~
лугер

майушка

м’ісарош

ошвилы

папр’ікаш

папуч’і

п’іпаш
поплон
поприга

пунтетный

рендешный

р’іхтатис’а

р’ішкаша

серенча

скотар’

сохта
тр’іфой<trifoi

картабош< cartabos

мычилар< macelar

фурка<furca

г’івич<ghiveci

шларфы<slarfi

фумытор< fumator
плапума< plapuma
ардий< ardei

пунктуал’ный<
punctual

ди тр’абы<de treaba

аранжоватис’а<a se
aranja

ориз<orez

норок<noroc

выкар<vacar

об’ічий<obicei
конюшина.

вид ковбаси.

м’ясник, різник.

вила

страва з солодкого перцю і рису

тапочки

чоловік, який дуже багато курить
покривало
перець солодкий або пекучий

точний, пунктуальний

порядний

чепуритися,
наряджатися

рис

щастя

пастух корів

звичай, звичка

~ 46 ~
спикулант

танцош

т’апловы

трумбита

фарадный

феделка

ф’іскарош

фогаш

фудры

б’ішн’іцар< bisnitar

дансатор< dansator

гыцурь<haturi

торогота<taragot

обос’іт<obosit

капак<capac

авокат<avocat

умыраш<umaras

ф’ігуры<figuri
бізнесмен

людина, яка любить дуже танцювати,
танцюрист
віжки

труба,музичний інструмент

втомлений

кришка

адвокат

вішалка

горизонтальні або вертикальні складки
на святковій сорочці

~ 47 ~
фург’іта
ц’імбора

чампаш

чапліу

чомаг

чуфалова -ти

шацовати

шир’інка

шкатул’а

шоу дер

шроуф

шуба
кл’анца<cleanta
пр’ійитин< prieten

п’ілар<pilar

ш’ірит<siret

бота<bata

енервовати<a enerva

мысуровати<a
masura (din ochi)

бат’ік<batic

кут’ійа<cutie

тоба<toba

п’іул’іца<piulita

палтон<palton
ручка дверей, кл’ямка
друг

чоловік, який вміє добре поводитися з
кіньми, конюх

шнурок до туфлів

ломака

нервувати когось

зміряти щось або когось очима

жіноча хустка

коробка, скриня

страва з м’яса

шуруп

пальто

Румунський лексичний елемент іноді витісняє повністю або співіснує
разом з давнішим елементом.Ось декілька прикладів: [йак бым знала / што
такый б’ітанга / нигда бым с’а за н’ого ни в’ід:авала / та у молодости ни быу

~ 48 ~
такым /а йак постар’іус’а /стау пити і пити /у н’ого май много рак’: йак кырве /
так йак у алкол’іста //]; [мар’іко / ни бануй за ним / в’ін п’ішоу ід друг’і / кр’ім
того в’ін ни до тебе / ни майеш за кым ригритовати //]; [ингидуй л’уба мойа /йа
вже ни буду такойе робити / йа тебе дуже прошу йе ртуй н’а //]; [купив’іс’ кон’а
тай ни дав’іс’ алдамаш / у мене ни усталос’а гроший /чикай до салар’а / тогды
вып’йеме арвалог //]; [б’іда бы іх уз’ала тых ф’іскарош’іу / тко ім с’а упаде у
рукы / ус’і в’ід н’ого грош’і уз’мут / што зробити треба с’а сокоти ти тых
авокат’іу //].
Динаміка словникового фонду виявляється в активізації чи переведені в
пасивний фонд певних лексичних одиниць, у витворенні нових кореляцій (на
рівні мовлення і на рівні мови), розширенні парад игматичних відношень 8. В
досліджуваній лексичній системі дуже позначився позамовний фактор. Він є
одним із визначальних,що спричинилися на її динаміці. Важливою також
виявляється взаємодія діалектів румунської та української мов на всіх рівнях їх
функціонування.
При домiнуючо му становищі румунської мови в офіційно -діловому плані,
їївплив на українську дуже помітний. Народно -розмовна стихія виявляється тією
сферою, в якій витворюються первинні номінації, здійснюється послідовне
парадигматичне включення лексичних одиниць та код ифікується їх семантична
структура, простежуються тенденції синтагматичних закономірностей лексичних
одиниць, відбувається їх уніфікація, виявляється система валентності як один із
показників сполучуваності лексем на віртуальному рівні та універсалізуєтьс я
взаємовплив двох мовних систе м: запозичення лексем 9.
Лексична система, як свідчить аналіз, значною мірою залежить від
суспільних потреб, її підпорядкованій реалізації відповідних завдань позамовного
плану. Так з’являються: пришид’інт (рум. pr esedinte -президент), конс’іл’ійир
(рум. consilier -радник), ком’ісар’іат (рум. comisariat -воєнкомат), жудиц (рум.
judet), прификтура (рум. prefectura -повітова рада), прификт (рум. prefect -голова
повіту), пр’імар’ (рум. primar -сільський староста), пр’імыр’ ійа (рум. primarie –
сільська рада), ынкорпораре (рум. incorporare -включення).

8 Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори // Мовознавство . – 1998. –
N2. – С117 -119.
9 Ареаль ні системи української мови // Мовознавство. –1990. –N4. –с.18-27.

~ 49 ~
Важливою теж виступає взаємодія загальномовної і науково -технічної
лексики,що спричинює активізацію вжитку вузькоспеціальних слів у всіх стилях,
частина термінів у них надзвичай но велика, пор.: профес’іонал’на школа (рум.
scoala profesionala -училище), задный триместер (рум. ultimul trimestru -останній
триместр), оцил (рум. otel -сталь), судовати (рум. a suda -зварювати), рипаровати
(рум. a repara -ремонтувати), еликтр’іч’ійан (рум. e lectrician -електрик), илиу
(рум. elev -учень) та ін..
Сучасні намагання румунської мови проявляють вплив розмовної стихії на
усні норми, шляхи переходу лексичних одиниць до системи мови, що свідчить
про динаміку парадигматики і синтагматики лексем 10.Наук ово технічна
революція й викликані нею соціальні, суспільно -політичні, економічні й
екологічні процеси зумовили помітну інтелектуалізацію розмовного мовлення
селян. Це виявляється насамперед в інтенсивному поповненні іх словника різними
групами лексики:
1.Такою є абстрактна лексика різних тиматичних груп: інкапач’ітати
(рум. incapacitate -), пропунере (рум. propunere -пропозиція), індипиндинца (рум.
independenta -незалежність, суверенітет), рифликс (рум. reflex -рифлекс),
конд’іц’ійа (рум. conditie -умова), рикомпинсы (рум. recompensa -компенсація),
гынд’іре (рум. gindire -думання) та ін..
2.Помітне місце посідає професійно виробнича лексика, пов’язана перш за
все із сільськогосподарським виробництвом: глор’ійе (рум. glorie -комбайн),
йерб’іч’іде (рум. ierbicide -гербицид), сой ди порумб (рум. soi de porumb -сорт
кукурудзи), прилундж’ітор (рум. prelungitor -переноска), ір’іговати (рум. a iriga –
поливати водою рослини) та ін.
3.Сюди ж належать нові слова та лексикалізовані словосполучення на
означення побутових предметів: фр’ідж’ідир (рум. frigider -холодильник), помпа
(рум. pompa -насос), каситофон (рум. casetofon -магнитофон), телефон чилулар
(рум. telefon celular -мобільний теле фон), конджилатор (рум. congelator –
морозівка), бутон (рум. buton -кнопка), штикер (рум. stecher -вилка на переносці)
та ін..
Активне засвоєння абстрактної та професійно -виробничої лексики
селянами та уведення її в нові семантичні контексти спричиняється в ряді

10 Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори // Мовознавство . – 1998.
– N2. – С117 -119.

~ 50 ~
випадків до десимантизації і детермінологізації цих слів11 ,наприклад:
[договоремс’а диржати нашу душеуну індипиндинцу; і тоже / йак каже
прификт / буде інкапач’ітате ] тощо. Проте окремі процеси соціально –
економічного і суспільного розвитку сел а зумовили деякі негативні явища в
розмовному мовленні населення. Сюди віднесемо, перш за все, просторічне
змішування українських та румунських форм та їх перекручення як у побутовому,
так і професійно -виробничому стилях розмовного мовлення, що веде до
порушення чистоти української народної мови : пане пр’імар, ты ни ант’ікапат
(рум. handicapat -людина, психічно хвора), домнуле дирехтор, прийшла ми
н’амур’ійа (рум.neamuri -родичі), іду ла п’ацы (рум. la piata -на торг) тощо.
Другим негативним явищем розвитку лексики народно -розмовної мови
села вважаємо появу словесних штампів, стертих, казенних лексем і
лексикалізованих сполучень 12,які помітні у мовленні населення, особливо у
розмовній мові посадових осіб: йа чикайу вашого рыспунсу (рум. raspuns –
відповідь), мин’і треба вашого ажутору (рум.ajutor -допомога), п’ідвишчеме
шт’і:нцу тых цыран’іу (рум. stinta taranilor -знання землеробів), треба нам
риконструйовати кым’н (рум. reconstrui caminul –перебудо вати будинок культури)
та ін. Науково -технічний розвиток суспільс тва, позначаючись опосередковано й
безпосередньо на процесах розвитку народного мовлення, викликає не тільки
позитивні зрушення в його лексичному складі, але зумовлює й деякі негативні
явища13.
Інтерференція в украінській острівній говірці в результаті взаємодій мов
виявляє себе як глобальне явище, що охоплює всі системні рівні мови. Тому її
можна аналізувати в категоріях запозичення фонетичного, лексичного,
семантичного калькування слів і слов осполучень: словосполучень без
граматичної інтерференції та синтаксичного калькування словосполучень і
речень з грамати чною інтерференцією 14.
Аналіз калькованих слів і словосполучень доцілно здійснювати за такими
критеріями (за функціонально -семантичною ознакою): а) прислівникові.

11 Сухомлинський В. А. Не тільки розумом, але й серцем … ., М., 1986 с29 -56.
12 Савченко 2005: Савченко О.Я. Вивчаємо спадщину с.38 -67
13 Бевзенко С.П. Українська діалектологія. –Кс26 -110
14 Чемес В.Ф.Калькування словосполучень в українській мові,що функціонує в іншомовному
середовищі – Ужгород, 1989ю -сю115 -118

~ 51 ~
б)дієслівні. в)атрибутивні15.Тематичні групи калькованих слів і напівкалькованих
словосполучень можуть бути представленні суспільно -політичною, виробничо –
економічною, науковою, культурно -освітньою, загально -вживаною тощо.
Суспі льно -політична тематика представлена такими словосполученнями:
не держаус’а ди кувынт, робиу пи димократу, трыдовау комун’іст’іу, ни быу на
алиджир’ах, выбрихау алиджер’і, мав журымынт.
Виробничо -економічної тематики беруть свій потік словосполучення:
телефонна централ’, сид’іти на волан’і, кым’іну културал, копират’іва ди
продукц’ійе та ін.
Наукову, культурно -освітню тематику маємо у словосполученнях:
послухати шт’ір’, поступати у дрипт, треба бы ідж’інира ди конструкц’ій,
будеш дохтор’ ын шт’і:нцы, читат и арт’іклы, давати соб’і мастират та ін.
Загальновживана лексика представлена такими калькованими
словосполученнями: м’іс’ац’ і половина, ідут уже к’іл’ко год’іу, іти у ступу із
с’в’ітом, л’інив’іст’ йе куконы маре, робетс’а пи диштипту та ін.
Зміни, по в’язані з перебудовним прцесом у нашому суспільстві, знаходять
відображення і в мові населення села Зоріле. Говорячи про комплекс соціально –
політичних проблем у період перебудови у дев’яностих роках, особливу роль
відводять змінам у суспільно -політичній ле ксиці і фразеології, які покликані
задовольнити потребу ломки багатьох ідеолізованих стереотипів, переорієнтації
людської свідомості на усунення застійних явищ у різних сферах людського
життя.
На сучасному етапі розвитку лексичного складу говірки значно
розширилося функціональне навантаження таких термінів, як: транз’іц’ійа,
демокрац’ійа, ордонанца, цырын’іст, гувирн, спонсор, акц’іун’, кап’італ,
пр’іват, ф’ірма, афачере та ряд інших, якими поповнюється говіркова лексика.
Ці лексичні одиниці та багато інши х уживаних і раніше, зазнають актуалізації,
розширюють свій семантичний обсяг відповідно до потреб нового часу.
Свідченням цього є як частота їх використовування, так і активне творення
на їх основі фразеологізованих сполук типу: ероі: транз’іц'i:, демокр атна
реконструкц’ійа, цырын’іс’к’і бошорогы, голодн’і комун’істы, трыдыторы
народу, бурса н’агры, бургиз’с’к’і ф'іскарош’, запропастител’і цары та

15 Чемес В.Ф .Калькування словосполучень в українській мові,що функціонує в іншомовному
середовищі – Ужгород, 1989ю -сю115 -118

~ 52 ~
ін..Нерідко в іх основу беруться абстрактні назви, ширші за сферу суспільно –
політичного вжитку, як, наприклад , у словосполученні нове гынд’іре, що може
мати й уточнюючий компонент політичне, хоча й без нього вживається
здебільшого як найменування нового суспільно -політичного поняття.

Досить активно в час перебудови закріплюється в говірці села частина
суспільно -політичної лексики, яка відбиває зміни в характері економічних
відносин.
У лексиці острівної говірки представлено нові чи функціонально
оновленні слова та словосполучення відповідної семантики: шомир, фал’іминт,
рамбурсаре, нерамбурсаб’іл, купон , лидж’а пр’іват’ізыр’і, лойал’ітате,
партинир’ійат, партинир, ком’іс’ійа агр’іколы, імпоз’іт пи вин’іт тощо.
У суспільно -політичній лексиці н осіїв української мови с. Корнуцел
періоду перебудови відбуваються семантичні процеси, спрямовані на закріплення
того нового, що з’являється у житті суспільства, як за рахунок нових акцентів і
змін у функціонуванні, так і внаслідок активного використання словотвору та
фразо творення.
Сучасний етап розвитку лексики острівн ої української говірки с. Корнуцел
Караш -Северинського повіту округу Банат у Румунії характиризується, з одного
боку, тим, що вона безпосередньо реагує на все, що відбувається у житті мовців,
уключаючи й навколbшню природу, стосунки останніх з їх сусідами тощо, а з
другого боку тим, що у п евних своїх частинах вона здатна зберігати елементи
глибокої давнини: у нашому випадку – ще слов’янські.

Збагачення говірки села новою лексикою і фразеологією, майже на сто
відсотків румунською, має до певної міри негативний характер, бо ще більше
віддаляє острівну українську говірку від загальнонародної української мови,
лексично нівелює її.

~ 53 ~
РОЗДІЛ ІІІ

МЕТОДИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В РУМУНСЬКИХ ШКОЛАХ

Досвід роботи педагога -словесника, багаторічні студії над проблемами
культури мови дають підставу говорити про велику строкатість інтерферем,
розмаїття їх типів і підтипів. Вони базуються переважно на пере несенні
особливостей одних мов в інші на різних рівнях – фоне тичному, лексико –
фразе ологічному, граматичному; інтерфереми стають набут ком писемного й
усного мовлення. Відсоток інтерферем у мовленні особи може бути дуже
різним; він залежить від рівня освіченості, впливу середовища, у якому
перебуває мовець, вироблених навичок самоконтролю тощо16.
Порівняно легко, принаймні теоретично, бо на практиці не завжди бачимо
позитивні результати, позбуватися інтерферем у писемному мовленні; тут може
допомогти досвід, вироблені навички саморедагування, вміння користуватися
словниками, посібниками, численними порадниками з культури мовлення.
Щоправда, певні труднощі до водиться долати щодо дискусійних правописних
питань, які ще чекають свого остаточного врегулювання.
Особливої уваги потребує усне мовлення, якому впродовж років
доводиться долати чи малі труднощі, пов’язані із входженням у важливі сфери
суспільного життя, з освоєнням інформаційного простору17. Цей різновид
спілкування склад ний для опанування: адже у такому акті ніколи не існує просте
кодування змісту чи перекодування інформації; у нь ому співіснують різні
системи, словес ний потік посилюється невербальними засобами, особистість
мовця виявляється рельєфніше, ніж у писемному різновиді.
Мовна компетенція передбачає опанування знаннями (з лексики,
граматики, фонетики та орфографії) та фор мування відповідних навичок: –
фонетичні; – лексичні; – граматичні; – морфологічні – пов’язані із складом слова

16 Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – С. 3¬66.

17 B.О.Сухомлинського// Рідна школа. – 2005. – Грудень. – С. 11 -12.

~ 54 ~
та частинами мови; – синтаксичні – пов’язані з побудовою речень та їх різних
видів; – орфографічні; – графічні та каліграфічні – засвоєння особ ливостей
написання. Мовленнєва компетенція – володіння 4 -ма видами умінь –
аудіювання, говоріння, читання та письмо.
Учителям постійно доводиться враховувати, що найчастішими помилками
є фонетичні й орфографічні, широке використання діалектної лексики, угорських
та румунських слів. Таким чином, при вивчені української мови й літератури у
Румунії необхідно враховувати:
– особливості місцевої говірки;
– явище інтерференції;
– вплив румунської мови;
– відсутність українського телебачення та радіо.
Вчит елю доводиться добирати відповідний навчальний матеріал, який би
ефективніше впливав на процес оволодіння мовою, швидше формував мовленнєві
уміння з метою активного використання здобутих знань у найрізноманітніших
ситуаціях.
Для занять з мови в основному добирається така тематика, яка може
зацікавити учнів. Наприклад, висвітлюються такі теми, як: визначення сутності
людини, її місце в сім'ї, у мистецтві, у суспільстві взагалі. Велика увага
приділяється темам Батьківщини, рідної мови та ін..
Важливе значен ня для розвитку мовлення учнів українською мовою в
умовах діаспори є наявність рідною мовою преси, літератури, наявність різних
навчальних закладів з викладанням рідною мовою, кіно, радіо, телепередач.
Ефективність усунення інтерферем залежить від багатьох факторів, як:
1.Професійна підготовка та діяльність викладача -філолога;
2.Ефективність методів вивчення мови;
3. Формування розвитку мовленнєвих умінь і навичок;
4.Застосування технічних засобів навчання;
5. Система вправ з розвитку образного мовлення учнів та інші;
6.Бажання мовця усвідомити і усунути інтерферему, вивчити літературну
мову.

~ 55 ~
1. Ефективність методів вивчення мови
Рідна мова – невід’ємний скарб для кожної людини, а її знання, безперечно,
тільки підвищують статус громадянина у суспільстві.
Предметом вивчення української літературної мови є не лише мова як
система, але й мовленнєва діяльність, знання культури народу -носія мови, а також
певні мовні лінгвокраїнознавчі знання. Беручи до уваги голо вне призначення
української мови, як освітньої галузі, ми можемо виділити основні комунікативні
уміння: говоріння, аудіювання (слухове сприйняття), читання та письмо. Якщо ми
зможемо навчити учнів говорити, слухати, читати та писати літературною мовою,
то ми, деякою мірою, забезпечимо їм доступ до української культури18.
Потрібно також згадати основні фактори, що впливають на якість
засвоєння знань з мови:
– високий рівень кваліфікації викладача;
– висока мотивація учня в оволодінні літературною мовою;
– забезпечення учнів якісним навчальним матеріалом;
– комунікативний підхід щодо вивчення літературної мови.
Процес засвоєння літературної мови для учнів є складним. Українська
літературна мова, як і українські мови відрізняється від більшості інших
предмет ів, які вивчаються у школі, оскільки ми не можемо говорити про знання
української літературної мови чи української мови як про знання з фізики,
математики. Кінцевий результат навчання мови – формування в учнів практичних
навичок усного та писемного мовленн я, слухання та розуміння, читання; навчання
учнів правильного використання здобутих навичок для вираження своїх думок,
розуміння смислу, який сприймається на слух чи очима.
Зрозуміло, що для різних шкільних віків для вивчення літературної мови
можуть вик ористовуватися різні методи. Якщо найголовнішим завданням ми
вважаємо навчити учня говорити літературною мовою в обсязі, передбаченому
програмою, ми використовуємо один підхід; якщо ж нам необхідно навчити учня
розуміти співрозмовника й говорити самому.
Оволодіння українською літературною мовою без ознайомлення з
культурою країни, з менталітетом людей, що говорять цією мовою, не може бути

18 Володько 2005: Володько Т. Педагогічна культура спілкування вчителя у навчально -виховному процесі
загальноосвітньої школи// Рідна школа. – 2005. – Квітень. – С.12 -15.

~ 56 ~
повноцінним. Інакше кажучи, бажано засвоїти не лише саму мову, але й ―образ
країни‖, яка нею говорить.
Оточення допо магає подолати комунікативний бар’єр та швидко
пристосуватися до мовних особливостей. Літні табори з України дали б цю
можливість. Короткий час проведений у таких середовищах набагато поліпшили б
літературну мову учнів.
Для покращення знань учнів необхід но активно впроваджувати:
– особистісно -орієнтоване спілкування (особистісний контакт зі
студентом, бесіда, обговорення вивченої теми, висловлювання особистого
ставлення до нового матеріалу, діалог -розпитування, діалог -обмін думками,
повідомленнями;
– збага чення змісту навчання емоційним, особистісно –
значущим матеріалом; діалог між учнями, учнем і викладачем як
домінуючу форму навчального спілкування;
– залучення учнів до стимулювання, самооцінки, самопізнання і
самовдосконалення в різних видах діяльнос ті;
– багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності
(індивідуальна, парна, групова);
– створення позитивної емоційної атмосфери, можливості кожному учневі
випробовувати себе в різних видах творчості.
Навчальний процес повинен бу ти процесом спільної творчості вчителя
української мови та літератури та учня. Безумовно, творчі здібності учнів будуть
розвиватися різними темпами. Тут у пригоді викладачу української мови стануть
індивідуалізовані вправи, завдання, які допоможуть викона ти і засвоїти
програмовий матеріал мови на високому рівні.
Враховуючи можливості організації індивідуальної та парної роботи,
викладач повинен ретельно дібрати завдання для підгруп з різним рівнем
підготовки. Наприклад, учні з більш низьким рівнем розвит ку мовленнєвих
навичок отримують спочатку полегшені завдання: опис окремих частин тексту за
ключовими реченнями; перекази змісту почутого за планом; обговорення змісту з
сусідом. Учням з середнім рівнем підготовки можна запропонувати таке завдання:
переказ ати загальний зміст аудіо тексту без опори на план; скласти у парах
діалоги на базі ситуації аудіо тексту тощо.

~ 57 ~
І, нарешті, учні з високим рівнем розвитку мовленнєвих вмінь і навичок
здатні виконати завдання такого типу: обґрунтувати, чим сподобався прослу ханий
текст; запитати сусіда, як би він вчинив, будучи на місці одної з дійових осіб.
Останнім часом більшість викладачів для об'єктивної перевірки й оцінки
знань, навичок та вмінь учнів використовують тестовий контроль. Це одна з
найефективніших форм пер евірки якості засвоєння програмового матеріалу.
Тести виконують не тільки контролюючу, але й важливу навчальну функцію.
Вони сприяють організації цілеспрямованого повторення та закріплення
навчального матеріалу, поглибленню знань, удосконаленню навичок та вмінь,
актуалізації самостійної роботи. Є дуже багато видів тестів. Зупинимось на
стандартизованих та нестандартизованих. Останні складаються викладачами.
Метою засвоєння нестандартизованих є, як правило, перевірка засвоєння
невеликих обсягів навчальног о матеріалу. Викладацькі тести порівняно реально
відображають рівень засвоєння вивченого матеріалу з мови, швидко можуть
реагувати на потребу в них, у той час як для складання стандартизованого тесту
потрібно декілька років.
Отже, як ми бачимо, інтенсивне поєднання практичних і теоретичних
методів вивчення та вдосконалення літературної мови дає відчутні результати.

2. Формування розвитку мовленнєвих умінь і навичок

У новій програмі послідовніше упроваджується комунікативно -діяльні ний
принцип навчання мови, який передбачає, зокрема, широке застосування
інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та
індивідуальної форм організації навчального процесу.
У формуванні розвитку мовленнєвих умінь і навичок передбачається
послідо вніша робота над удосконаленням аудіювання (слухання -розуміння)
шляхом використання спеціально підготовлених, цілеспрямованих (навчальних і
контрольних) завдань з розвитку умінь слухати, розуміти, аналізувати й
оцінювати усне висловлювання (його зміст, осо бливості побудови й мовного

~ 58 ~
оформлення тощо), добору з прослуханої інформації тих її елементів, що потрібні
для розв’язання комунікативних завдань19.
Посилюється увага до вдосконалення говоріння, формування й розвитку
вмінь та навичок монологічного і діало гічного мовлення як на спеціальних
уроках, так і на уроках засвоєння мовної системи. Особливої уваги потребує
навчання школярів діалогічного мовлення, зокрема, важливо вчити учнів вести
діалог -бесіду на будь -яку актуальну тему, що її висуває життя. Для цьо го треба
цілеспрямовано формувати такі вміння:
а) добирати основну інформацію в процесі читання;
б) формулювати власну думку з певної проблеми;
в) обстоювати, аргументувати власні погляди;
г) ставити проблемні запитання;
ґ) володіти технікою уточнюваль них запитань, доповнень;
д) швидко переходити з теми на тему;
е) дотримуватися норм українського мовленнєвого етикету тощо.
Одним із можливих і досить ефективних способів формування вмінь вести
бесіду є розігрування діалогів на основі змісту вивчених літ ературних творів.
Учням можна пропонувати розігрувати діалоги не лише в ролях персонажів
одного твору і визначеного автором сюжету, але й персонажів різних творів,
можливих, хоч і не здійснених їх сюжетних варіантів, а також діалоги героїв
літературних тво рів, які долають часові відстані і стають співрозмовниками на
уроках мови і літератури. Це сприятиме розвиткові уяви, творчих здібностей
школярів, посиленню інтересу як до мови, так і до літератури, а також
відіграватиме істотну виховну роль.
Значне місце займатиме робота з читання, спрямована на вироблення
навичок виразного читання вголос, що передбачає його інтонаційну правильність,
достатню швидкість, уміння виражати з допомогою темпу, тембру, гучності
читання особливості змісту, стилю тексту, авторськог о задуму та ін. У цьому
аспекті необхідна єдина послідовна система роботи як на уроках мови, так і
літератури, тобто мають реалізуватися елементи інтеграції двох навчальних
предметів.

19 Гаврилов Ф.Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах. Науково –
методичний посібник. – К.: Рад.шк., 1980 .

~ 59 ~
Важливим аспектом навчання мови є формування навичок читання мовчки,
практичне ознайомлення з його різновидами (ознайомлювальним, вивчальним,
переглядовим). Учні повинні навчитися читати мовчки незнайомий текст швидше,
ніж уголос, розуміти і запам’ятовувати після одного прочитання його фактичний
зміст, логічні відношення, закл адені в тексті, розуміти його основну думку,
позицію автора, сприймати зображувально -виражальні засоби прочитаного твору.
Щоб виробити вміння відбирати смислову інформацію з прочитаних навчальних
текстів, доцільно використовувати комплекс вправ з мовленнєв ою спрямованістю,
наприклад: визначити тему тексту; виділити в тексті головне і другорядне;
поділити текст на закінчені змістові частини; знайти в тексті ключові речення;
дібрати заголовки до виділених змістових частин; поставити запитання до
окремих висло влювань; визначити основну думку кожного висловлювання; у
кожному мікровисловлюванні виділити речення, яке максимально передає його
зміст; виділити основні композиційні частини тексту; визначити проблемне
запитання, яке постає на основі аналізу змісту текс ту; сформулювати запитання
до кожної змістової частини; скласти план і оформити його питальними,
розповідними або називними реченнями та ін.
Удосконалюючи навички читання, учитель повинен поступово підводити
учнів до розуміння того, що для кращого засвоєнн я інформації, для
результативної роботи над матеріалом недостатньо лише прочитати текст20.
Усвідомлення, запам’ятовування значно покращиться, якщо використовувати
план, тези, виписки, конспект. Формування в учнів уміння складати план, тези,
конспект забезпе чує певною мірою реалізацію діяльнісної змістової лінії чинної
програми з рідної мови, зокрема школярі вчаться проводити аналіз і синтез,
абстрагувати й узагальнювати, конкретизувати, розмежовувати головне і
другорядне тощо.
Навчання рідної мови передбачає подальший розвиток навичок письма,
написання робіт творчого характеру, серед яких усні й письмові перекази і твори
різних типів, стилів і жанрів мовлення. При цьому оцінюється зміст і мовне
оформлення (грамотність). Перекази і твори виступають як підготов чі вправи до
оволодіння учнями важливими жанрами мовлення (конспект, реферат, доповідь
тощо). Для активізації мовленнєвої діяльності школярів згідно із соціокультурною

20 Сісоєва С. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К., 1994 с29 -34

~ 60 ~
змістовою лінією передбачено надавати перевагу таким темам для створення
самостійних вис ловлювань, які були б пов’язані з життєвим досвідом учнів,
зацікавлювали б їх, викликали б інтерес, прагнення поділитися думками,
зближували реальну й навчальну мовленнєву діяльність, мали б виразне виховне
спрямування тощо.
Заняття з української мови тре ба будувати так, щоб кожен із видів робіт
виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні
успішно оволодівали і монологічним, і діалогічним мовленням, спираючись на
знання про текст, стилі, типи, жанри мовлення, ситуацію спілкуван ня, набували
культури мовлення.
Головна інформація з мовної змістової лінії, яка вивчатиметься протягом
усього навчального року, – лексикології, словотвору, морфології (іменні частини
мови); провідними принципами її освоєння є принцип системності, який
передбачає системну організацію навчального
матеріалу, виокремлення щонайтіснішого взаємозв’язку всіх аспектів мовної
системи, комплексне вивчення мовних одиниць, явищ, понять, та принцип
комунікативності, який передбачає створення умов для вивчення питань про
сферу застосування мовних одиниць, теми, ситуації та провідні жанри
комунікації, особливості функціонування мовних явищ у переломленні через них.
Важливим для вчителя при розробці концепції та структури уроку вивчення
нового матеріалу, повторення та систематизації (як і розвитку зв ’язного мовлення,
контролю абощо) є акцентування уваги учнів на тих мовних явищах у лексиці та
морфології, які можна вважати проявом самобутності української мови.
Лінгвістичний матеріал потрібно структурувати з урахуванням потреби
вивчення дітьми кожної вікової групи лексико -фразеологічних відомостей,
збагачення їхнього мовлення новими одиницями цього рівня мовної системи та
активізації відомих школярам слів і фразеологізмів21. Робота над цим розділом
має спрямовуватися на вивчення значень питомих та запоз ичених слів української
мови, історії їхнього походження, особливостей побутування та поширення,
стилістичної маркованості та її реалізації в процесі мовлення. Освоєння лексико –
фразеологічного матеріалу мови має супроводжувати розгортання мовної та
мовленн євої ліній, органічно доповнювати їх, пов’язуватися своїм змістом та

21 Савченко 2005: Савченко О.Я. Вивчаємо спадщину с59 -65

~ 61 ~
провідними формами з їхньою тематикою. Щільність зв’язку вивчення лексико –
фразеологічних пластів мови з освоєнням інших розділів зумовлюється
насамперед потребою сприйняття мови як цілісн ої системи, усвідомлення
школярами зв’язків між лексикою й фразеологією та граматикою, орфографією,
стилістикою. Учителеві слід пам’ятати, що вивчення цих одиниць не має
обмежуватися тільки уроками, які безпосередньо присвячуються цій тематиці
відповідно д о вимог програми, засвоювати нові для себе слова та фразеологізми
різних типів учнями мають на кожному уроці. Вивчення лексико -фразеологічних
елементів мови має неодмінно враховувати специфіку цих одиниць, їхню
різнорідність, неодноразовість у класифікації , як і вимогу їх насамперед
функціонально -стилістичного опрацювання в школі22.
Постійну закріпленість має також орфографічний напрям вивчення мови,
який передбачає звернення до відомостей про правописне оформлення
виучуваних мовних одиниць. Особливо значна увага правописному аспектові
мови приділяється при вивченні словотвору й морфології, що відображає
складність правописного оформлення одиниць цих рівнів мовної системи та
важливість розвитку в дітей правописних навичок щодо їх відтворення на письмі.
При в ивченні іменних частин мови та повторенні відомостей про неіменні
частини мови й службові слова засвоєнню особливостей їх написання слід
приділяти не меншу увагу, ніж іншим складникам цілісної навчальної теми.
Розвиток зв’язного мовлення передбачає засвоє ння теоретичних
відомостей про мовлення (ситуація спілкування, текст, його структурні та
функціональні особливості, стилі мовлення), яке має здійснюватися насамперед
на практичному рівні. Теоретичні відомості використовуються під час вивчення
офіційно -ділового стилю, його особливостей та жанрів, але й засвоєння цих
відомостей має супроводжуватися активними формами навчання, що мотивується
віковими особливостями. Використовувані на уроках розвитку зв’язного
мовлення рецептивні (аудіювання, читання) та продук тивні (говоріння, письмо)
види мовленнєвої діяльності повинні гармонізуватися щодо кількості та
пропорцій навчальних і контрольних їх форм.

22 Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – С. 3¬66.

~ 62 ~
За цією змістовою лінією активно має опрацьовуватися й інформація про
український національний мовленнєвий етикет, к ультуру мовлення та мовної
поведінки. У спектрі форм роботи над піднесенням культури мовлення учнів
з’являються вправи на редагування, тобто усунення різнотипних мовленнєвих
помилок із готових зразків мовлення – цілісного тексту або окремих речень і
словос получень.
При реалізація соціокультурної лінії учителеві слід враховувати головний
принцип визначення цих сфер – особистісну зорієнтованість, яка передбачає
звернення до таких тем і проблем, які будуть цікавими й приступними розумінню
учнів, важливими в їхньому особистісному становленні й розвитку23. Загалом
тематика висловлювань школярів, яка пропонується програмою для реалізації під
час вивчення української мови, має орієнтовний характер, що мотивується
потребою створення умов для вільної, нічим не обмеж уваної методичної
творчості вчителів, та виразно україністичне наповнення, яке потребує
конкретизації в доборі текстів відповідного тематичного забарвлення для роботи
на уроці, використанні відповідного ілюстративного матеріалу при вивченні
лінгвістичної т еорії, відповідної тематичної спрямованості в матеріалах
тренувальних вправ та завдань творчих робіт. Єдина тема висловлювання, яка
реалізується на уроці української мови, має не тільки узгоджуватися з
програмовими вимогами, але й сприяти формуванню націон альної свідомості
школярів, розширювати межі їхнього світогляду. Такий підхід призвичаюватиме
дітей до цілісності сприйняття навчального матеріалу з мови, закріплюватиме в
них розуміння того, що мова завжди втілюється в активних формах, реалізується в
конк ретній мовленнєвій діяльності, а не існує в переліку абстрактних теоретичних
узагальнень.
Значною мірою успішність вивчення української мови в школі залежить
від вдало дібраного навчально -методичного забезпечення (підручники та
посібники, наукова й методи чна література, робочі зошити тощо).
Однією з важливих передумов якісної роботи вчителя є його
зорієнтованість і уміння дібрати та ефективно використати її зразки, вибудувати
цілісну систему роботи учнів із підручником на уроці та позаурочно відповідно до
головних методо -методичних принципів, закладених у ній.

23 Сісоєва С. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К., 1994 с 38 -52

~ 63 ~

3. Застосування технічних засобів навчання у професійній діяльності
викладача -словесника

Сучасний навчальний процес неухильно розширює сферу застосування
технічних засобів навчання.
Вивчення укр аїнської мови в сучасних умовах зростання ролі інформаційних
технологій має спиратися на їх активне використання, що дозволить пожвавити,
оптимізувати й урізноманітнити з методичної точки зору навчальний процес,
активізувати пізнавальну діяльність школярів , розвинути їхнє творче мислення та
зацікавити предметом.
Такі предмети, як фізика, хімія, біологія, математика, румунська мова та
література мають цілі набори наскрізних програм для малих, середніх і старших
класів, пакет програм з математики, тренажери з алгебри, репетитори із
математики, пакети програм для навчання вирішення задач, вивчення життєвого і
творчого шляху різних румунських письменників, аналіз різних румунських
творів тощо. На тлі досягнень окремих навчальних предметів невтішною постає
картина з використанням комп’ютерних технологій у процесі вивчення
української мови і літератури в загальній школі.
Використання комп’ютерної технології на уроках української мови та
літератури залишається і подальше мрією багатьох викладачів української мови
та літератури.
Навчальні комп’ютерні програми з української мови робили б
доступнішими для засвоєння школярами різних вікових груп значні пласти
мовного матеріалу: орфографічного, пунктуаційного, лексичного тощо, сприяли
б логізації й упорядкуванню проц есу вивчення ними мови, створювали б умови
для постійного повторення важливого навчального матеріалу.
Ми вважаємо, що комп’ютерні технології можуть застосовуватись на всіх
етапах вивчення української мови та літератури, під час розгляду всіх тем і
розділів шкільної програми; необхідна практична реалізація основних
ергономічних та дидактичних принципів навчання.
Пріоритетними у галузі впровадження комп’ютерної технології ми
вважаємо також такі положення :

~ 64 ~
— вчителі, викладачі залишаються головними особами в організації
пізнавальної діяльності учнів; комп’ютери є лише допоміжними інструментами
їх педагогічної діяльності;
— застосування комп’ютерів має відбуватися з урахуванням педагогічних і
ергономічних вимог навчання;
— найважливішою властивістю ко мп’ютерної технології є постійний
зворотний зв’язок, тобто кожний визначений програмою момент повинен не
тільки видавати інформацію про стан навчального об’єкта та його потреби, але і
вносити необхідні корективи у навчально -виховний процес;
— бажано, щоб в ідповідно до пізнавальних можливостей учнів
передбачалися диференційовані завдання;
— комп’ютерна технологія застосовуються для раціоналізації та
інтенсифікації навчальної діяльності учнів при виконанні завдань;
— комп’ютерні технології сприяють інтенсифікац ії роботи учасників
навчально -виховного процесу.
Програма призначена для української мови потрібно, щоб оптимально
охоплювала матеріали її шкільного курсу, була б побудована на цікавих і
змістовних завданнях, які розвивали б у школярів навички активного володіння
мовою. Використання програми дало б змогу поліпшити мовну підготовку
школярів, зацікавити їх вивченням рідної мови, допомогли б створити умови для
постійного повторення ключових питань шкільного курсу мови.
Програма призначена для української м ови потрібно, щоб оптимально
охоплювала матеріали її шкільного курсу, була б побудована на цікавих і
змістовних завданнях, які розвивали б у школярів навички активного володіння
мовою. Використання програми дало б змогу поліпшити мовну підготовку
школяр ів, зацікавити їх вивченням рідної мови, допомогли б створити умови для
постійного повторення ключових питань шкільного курсу мови.
Важливою складовою курсу ‖Комп’ютерні технології…‖ потрібно, щоб
були практичні вправи з різними типами тестів, головне призначення яких –
перевірка знань школярів з української мови та літератури.
Тести потрібно щоб були таких типів:
а) тести вхідного контролю: перевіряється первинне самостійне
ознайомлення учнів;

~ 65 ~
б) проміжний контроль: перевіряються ґрунтовні знання з окремих проблем;
при наявності неправильних відповідей електронна програма відправляє учня до
повторного прочитання певних сторінок підручника;
в) тести підсумкового контролю: перевіряються знання під кінець вивченого
(тематичний контроль).
Виходячи із за гальних вимог до методики використання комп’ютерної
технології та спираючись на досягнення методики мови та літератури у галузі
моделювання уроків із застосуванням технічних засобів навчання, комп’ютерні
технології можуть застосовуватись:
а) на вступних з аняттях;
б) під час вивчення життєвого і творчого шляху письменника;
в) у процесі роботи учнів над текстами художніх творів;
г) на підсумкових заняттях;
д) під час опитування (тестування);
е) з метою збагачення мови учнів та інші.
Доцільним, корисним та ефективним було б також використання в
навчальному процесі електронних лексикографічних матеріалів. Наприклад,
електронні словники сприяють виробленню у школярів навичок словникової
роботи, постійного збагачення та вдосконалення свог о мовлення шляхом
опрацювання словникових матеріалів, сприяють виробленню в учнів
комплексного бачення слова як мовної одиниці, оскільки у словниках подається
комплексна інформація про слово – його правопис, вимову, словозміну, участь в
утворенні синоніміч них рядів, антонімічних пар, фразеологізмів.
Вважаємо, що використання комп’ютерної технології на уроках
української мови та літератури дали б викладачеві можливість краще
опрацювати матеріал предмету, а учням краще засвоїти новий матеріал та
доцільно пер евірити свої знання, вміння та навички.
Цілком можливою є й практика самостійної розробки таких програм,
проте, ясна річ, вона потребує належної фахової підготовки, відповідного
технологічного та науково -лінгвістичного досвіду, проведення кваліфікованої
експертизи.

~ 66 ~
4. Система вправ з розвитку образного мовлення учнів

Навчання української мови в школах з Румунії потрібно, щоб забезпечило
активне володіння учнями українською мовою, сформувало б в них мовленнєву,
мовну, соціокультурну та діяльнісну компетенції.
Ураховуючи, що в школах з Румунії засвоєння української мо ви відбувається
в двомовному середовищі, спостерігається досить низький рівень культури
мовлення учнів. Виховання мовленнєвої культури тісно пов’язане з оволодінням
мовними засобами в будь -якій мовленнєвій ситуації, умінням користуватися
багатими ресурсам и української мови, правильно й виразно висловлювати свої
думки. Вагомим компонентом підвищення загальної культури та культури мовлення
учнів шкіл з румунською мовою викладання є розвиток образного мовлення.
Значну роль у реалізації методів і прийомів на вчання відіграють
дидактичні засоби, до яких відносимо і вправи. Аналіз специфіки вправ,
теоретичне осмислення їх ролі в умовах двомовності дозволяє стверджувати, що в
побудові системи вправ для україномовних учнів з Румунії викладання необхідно
зважити на їх зумовленість методами навчання. Такий підхід пропонується
реалізувати за допомогою вправ трьох груп, що по своїй суті є комплексними,
передмовленнєвими та мовленнєвими.
Значну роль у реалізації методів і прийомів навчання відіграють засоби
(матеріальні та діяльнісні), які в умовах вивчення української мови як другої
(літературної) розглядаються поряд з цілями. Зважаючи на досліджувану проблему,
з-поміж загальновідомих (підручник, дидактичні матеріали, що доповнюють
підручник; довідники, наочні посібники різних типів, технічні засоби та ін.) ми
виділяємо лише ті, що зорієнтовані на формування мовної особистості, забезпечать
розширення образних функцій української мови. Важливою ланкою вирішення цієї
проблеми виступає правильно побудована система вправ, через яку відбувається
реалізація прийомів і методів.
Функціональний принцип у підході до побудови системи вправ наступні:
мовні, вправи -переклади, трансформаційні, підстановчі, мовленнєві, питально –
відповідні, умовно -мовленнєві, імітаційні, власне репрод уктивні.
Отже, визначені класифікації, що враховують психологічні, лінгвістичні,
лінгводидактичні засади, мають стати основою для побудови спеціальної системи
вправ з розвитку образного мовлення україномовних учнів з Румунії.

~ 67 ~
В. Мельничайко пропонує под ілити вправи з розвитку зв’язного мовлення на
дві групи: вправи на спостереження та аналіз готових зразків літературного
мовлення; вправи, що потребують творчого підходу до мовного матеріалу. М.
Пентилюк, аналізуючи комунікативну основу навчання мовлення, акцентує увагу на
розмежуванні таких понять, як навчально -мовленнєві і комунікативні завдання, а
також виокремлює з -поміж специфічних прийомів лінгвістичне й стилістичне
експериментування, моделювання й конструювання.
Теоретичне осмислення особливостей неоднорідного мовленнєвого
середовища та специфіки образного мовлення в такому середовищі дало підстави
стверджувати, що в побудові системи вправ з розвитку образного мовлення
необхідно врахувати наступні чинники: система вправ має відповідати таким
основн им дидактичним вимогам: урахування вікових особливостей учнів та
рідномовних умінь і навичок; урахування знань, що отримуються на уроках
румунської мови і літератури; набуття знань з української мови та розвиток умінь і
навичок у зв’язку з усіма видами мовленнєвої діяльності; зв’язок з уроками
української літератури; активізація мисленнєвої діяльності (порівняння,
узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та ін.); розвиток різних
видів пам’яті; навички самостійної роботи; – тобто всі впр ави мають бути
послідовно розташовані, що відповідає етапам засвоєння знань і формування образно
мовленнєвих навичок.
Вправи й завдання пов’язані з імітаційним методом, за дидактичною
метою є підготовчими до самостійної образно мовленнєвої діяльності. Вони
пов’язуються з репродуктивним характером діяльності та розпізнаванням
елементів мовної системи й орієнтовані на о перації запам’ятовування та тренінги.
Матеріалом для вправ і завдань має бути художній текст, що використовується в
зв’язку з аудіюванням та говорінням. Вправи й завдання мають забезпечувати
розпізнавання сприйнятого матеріалу, позитивний перенос знань, умінь і навичок
(при подібних фактах), уміння розпізнавати на основі асоціацій та самостійно.
Реалізацією операційного методу навчання образного мовлення виступають
вправи та завдання, в основі яких лежать процеси спостереження та функції аналізу й
синтезу, а навчальна мета пов’язана з виявленням та конструюванням. Стосовно
вихідного художнього тексту, то він використовується без зміни та зі зміною мовного
матеріалу.

~ 68 ~
За місцем формування навичок вправи і завдання є мовними та
передмовленнєвими, а за дидактичною метою в структурі роботи – вступні та
тренувальні. Ці вправи орієнтовані на аудіювання, читання і письмо.
Використовуються вправи і завдання з метою забезпечення позитивного
переносу знань, умінь і навичок, а при вивченні матері алу, що не збігається, вони
спрямовуються на диференціацію інтерферентних явищ. Особливої уваги
заслуговують контрастні види роботи, які здійснюють розмежування явищ у діалекті
та літературній мові. Вправи мають бути різноманітними та розрахованими на
самостійність учнів. На нашу думку, рівень оволодіння мовленнєвими, у тому числі й
образно -мовленнєвими навичками, перебуває у прямій залежності від правильної
роботи учнів саме на етапі виконання тренувальних вправ.
Системою таких вправ передбачається збага чення словникового запасу,
вироблення в учнів мовного чуття, ознайомлення з емоційно -експресивною лексикою,
що створює підвищену виразність.
Значне місце в роботі з попередження та подолання негативного впливу рідної
мови посідають вправи -переклади, які, на жаль, не запроваджені в підручниках.
Велику роль у процесі перекладу відіграє оперативна пам’ять учня, оскільки мовний
переклад пов’язаний із специфічними мисленнєвими процесами переключення з однієї
мовної бази на базу іншої мови. Якщо в слуханні та ч итанні характер обробки
елементів образності носить перцептивний характер, а в говорінні та в письмі –
продуктивний, то переклад характеризується як рецептивно -продуктивна діяльність.
Складність вправ -перекладів виявляється в запобіганні на основі лінгвіст ичного
досвіду та ситуації спілкування. Такі вправи змушують українського учня з Румунії
заглибитися в потаємну семантику слова на рівні його конотацій, розвивають „чуття
мови‖, спрямовують дітей до самовдосконалення та внутрішнього прагнення до краси.
На основі вправ -перекладів з рідної мови відбувається нормалізація свідомого
застосування набутих знань. Крім перекладу на українську мову можна
використовувати переклади з рідної мови на румунську мову, двосторонній переклад.
Це можуть бути переклади:
а) окремих слів, які використовують для з’ясування акцентологічних,
лексичних чи інших особливостей слів ( крислатий, бродити, дошкуляти ) – вони
сприяють формуванню навичок добору доречного слова;
б) окремих словосполучень чи речень ( Чумацький шлях, водити за ніс ) – вони
формують навички добору відповідних варіантів, форм, конструкцій;

~ 69 ~
в)зв’язного тексту, який дає змогу тренувати учнів у доборі мовних засобів,
акцентує увагу учнів на співвідношенні мовних засобів мов, української та румунської
.
При повному перекладі художнього тексту забезпечується активізація мовних
засобів стилю, збагачується словниковий запас (поглиблена робота над синонімікою,
зіставленням близьких за змістом структур, типовими способами побудови тексту
українською літерату рною мовою).
У монографії В.Мельничайка „Творчі роботи на уроках української мови‖
виділяються вправи на членування тексту, зміну мовного матеріалу, побудову
мовних одиниць, відтворення деформованого тексту, навчальне редагування, переклад,
що пов’яза ні з креативною діяльністю школярів. Такі вправи та завдання знаходять
своє місце й у системі роботи з розвитку мовлення. Операційний метод зумовив такі
види завдань, у яких школярі вдаються до асоціативного мислення, функцій аналізу і
синтезу, активн ого спостереження, наприклад: асоціативні диктанти, редагування
тексту за стильовою ознакою, перебудова тексту за типологічною ознакою, творче
списування, творчий диктант, написання тексту за початком, серединою, кінцем,
першим словом та ін.
Метод продук ування реалізується у вправах та завданнях спрямованих на
здійснення мовленнєвих операцій та комунікацію. За навчальною метою – це творчі
вправи, за формою – усні та письмові, пов’язані з усіма видами мовленнєвої
діяльності, комунікацією. Вони акумулюют ь у собі все, що створено системою
попередніх вправ.
Особливе місце посідають перекази з творчим завданням. Цей вид роботи є
найефективнішою формою підготовки до самостійного написання творів і тлом для
розвитку образно -мовленнєвих умінь і навичок учн ів. У зв’язку з переказуванням
тексту художнього стилю висуваються завдання: поширити авторський текст через
уведення розповіді, роздуму чи опису; змінити особу оповідача; змінити структури
тексту; зробити перестановку частин тексту для більшої логічності і компактності
викладу; надати оцінку подіям, про які розповідається в тексті; висловити своє
ставлення до дійових осіб, подій, явищ; розповісти про те, що найбільше сподобалося в
тексті і чому; доповнити текст, зберігаючи авторський стиль викладу; продов жити
основний текст переказу; ввести окрему частину тексту. Залежно від завдання текст
учнів може вписуватися в структуру первинного тесту під час переказування або
становити окрему самостійну частину роботи.

~ 70 ~
Система попередніх вправ і завдань має зорієн тувати вчителя на мисленнєву
діяльність учнів, пов’язану не лише із систематизацією, а й з конкретизацією знань
про засоби образності.
Творче висловлювання має стати для учнів оригінальним, розрахованим на
слухачів, виразним викладом своїх думок, погляд ів, переконань за поданою темою, в
якому створюється можливість найбільш доцільно використати образномовленнєвий
резерв. Висловлювання можуть мати різні способи викладу думок: розповідного
характеру, усні описи, розповідь з елементами опису і навпаки, ви словлювання за
прислів’ями, відгуки на твори різних галузей мистецтв тощо.
Розвиток образного мовлення здійснюється шляхом створення учнями усних та
писемних висловлювань малої форми. Робота над самостійними творами має пройти
етапи: спостереження – аналіз – власний твір (робота зі зразками, колективне
створення, самостійне написання за ключовими словами й виразами, за початком,
самостійно).
У розвитку навичок мовлення важливу роль виконують вправи та завдання, які
активізують пізнавальну діяльність та с прияють виробленню умінь використовувати
образні засоби виразності. Мета висловлювання полягає в увиразненні
інформативності, емоційності й експресивності.
Закономірності розвитку мовлення учнів у неоднорідному мовному
середовищі мають ор ієнтувати викладача словесника на цілеспрямовану співпрацю з
учнями, створення сприятливих умов для їх подальшого розвитку та самопізнання, на
продуманий добір різноманітних прийомів і засобів, які відповідали б навчальним,
розвивальним та виховним цілям, забезпечували б розвиток образно мовленнєвих
здібностей, розширювали б мовленнєву компетенцію школярів. Успішність роботи
значною мірою залежить від розуміння вчителем методів навчання та їх особливостей.
Уможливлює такий розвиток добре продумана система роботи, яка
ґрунтується на дібраних принципах, що, в свою чергу, стимулюють методи і прийоми
навчання, зумовлюють добір відповідних вправ, завдань, інших засобів, які й
становлять лінгвод идактичне забезпечення роботи над образним мовленням
україномовних учнів з Румунії.

~ 71 ~
5. Тренувальні вправи під час вивчення української мови
Для процесу розвитку методики викладання української мови, характерне
застосування таких методів навчання: прямого, перекладного (порівняльно –
граматичного), комбінованого, тренувального.
Прямий ігнорує мову якою розмовляє учень, тобто знання з
―відшлифова ної‖ мови одержуються без жодної опори на мову, якою володіє
учень. Вона засвоюється неусвідомлено, шляхом механічного заучування слів і
фраз, повторюваних за вчителем. Для пояснення нових слів використовуються
синоніми або предметні малюнки. Багато уваги відводиться заучуванню
напам`ять.
Вважаємо, що недолік цього методу полягає у неврахуванні труднощів,
пов'язаних із впливом рідного говору.
Перекладний (порівняльно -граматичний) . Його основою є переклад з
менш опанованої мови на опановану і навпаки, зіс тавлення явищ одної мови та
іншої (у даному випадку української та румунської).
Перекладний метод сприяє точному розумінню значень слів та змісту
речень. Фонетичні й граматичні явища засвоюються свідомо завдяки
зіставленню.
Однак, недоліком цього методу є надто широке використання рідного
говору або румунської мови на уроках. Це призводить до того, що формування
практичних умінь висловлювати думки літературною мовою відходить на
задній план.
Комбінований поєднує позитивні сторони прямого і перекладного
методів.
Згідно з ним рекомендується під час навчання літературної мови
враховувати особливості рідного говору і під час засвоєння теоретичного
матеріалу, перекладу, читання, заучування напам’ять спиратися на знання її.
На сучасному етапі розвитку методи ки вивчення української мови як
другої в навчальному процесі широко застосовуються всі прийоми, характерні
для комбінованого методу навчання.

~ 72 ~
Тренувальні методи використовуються на етапі формування вмінь та
навичок і мають реальний вияв у практичних вправ ах, що використовуються на
уроках української мови для закріплення знань та формування мовних умінь.
Завдяки систематичному використанню тренувальних методів навчання
на уроках формування та закріплення знань, умінь та навичок, учні набувають
стабільних о рфографічних, граматичних та мовленнєвих умінь з української
мови.

Формуючі вправи
Формуючих вправ для вивчення літературної мови у даний момент
досить великий вибір, головним є правильно підібрати вправу і мету для того,
що ми бажаємо здійснити.
Наш а мета , на основі результатів контрольної перевірки, провести
комплекс вправ для формування вмінь правильно вимовляти та писати,
правильно підбирати слова при розмові, складати оповідання за планом та
малюнком, добрати близькі за значенням слова і т.д.
Через те. що ми вивчаємо учнів розмовляти літературною мовою,
одночасно ми усуваємо й інтерфереми та діалекти. Правильно писати і
висловлюватись учні вчаться проходячи всі розділи з мови. Головне, щоб учнів
навчали української літературної мови зразу після вступу до першого класу,
якщо не існує можливості в дитячому садочку.
На різних рівнях, різні завдання і мета, починаючи із механічного
заучування дитячого фольклору та закінчуючи із написанням різних видів
твору,наприклад:
А.
Мета. Закріпити вміння вимовляти чітко парні приголосні звуки в словах.
1. Прочитай скоромовку, виразно вимовляючи звуки, позначені
виділеними буквами.
Лісоруб зрубає дуб,
З нього потім зроблять зруб,

~ 73 ~
А на зруб постелять стелю,
Щоб закінчити оселю,
Молотками вдарять дзвінко
І накриють дахом з цинку.
Буде в домі тепло й гарно –
Дуб у лісі ріс не марно.
Проговори швидко скоромовку.
Скільки звуків і букв у словах ―вдарять‖, ―дзвінко‖?

Б.
Мета. Сформувати вміння правильно провести діалог. Скласти
оповідання за планом.
Прочитай розмову хлопчиків – Івана і Тараса. Доповни розмову словами
Тараса і запиши їх.
– Добрий день, Тараси! Як добре, що я тебе зустрів.
– ____________________________________________
– Звідки ти йдеш?
– _________________________________ ____________
– Яку книжку ти взяв?
– _____________________________________________
– Покажи, будь ласка.
– ______________________________________________
– Яка гарна обкладинка!
– _________________________________________________
– Коли прочитаєш, даси мені?
– ___________ _______________________________________

~ 74 ~
– Домовились. До побачення.
– __________________________________________________
Перед тим, як проводити з учнями такі тренувальні вправи викладач
української мови та літератури повинен опрацювати типові формули вітання,
прощання, побажання, запрошення тощо. Таких типових формул українській мові
багато, наприклад:

ЗВЕРТАННЯ
Дорогі друзі!
Дорогий друже!
Пане (добродію)!
Пані (добродійко, панно)!
Вельмишановний…
Високоповажний…
Шановна громадо!
Люди добр і!
Дядьку (тітко)!
Юначе!
Діти!
Хлопці і дівчата!
Господарю (господине)!

ВІТАННЯ ТА ПОБАЖАННЯ
Добридень (доброго дня, здорові будьте)!
Доброго ранку!

~ 75 ~
Добривечір (доброго вечора)!
Добраніч! (на добраніч)!
Привіт!
Вітаю!
Хай живе…
З приїздом, вас!
Поздоровляю вас!
Зі святом вас!
Вітаю з днем народження!
З Новим роком!
З Різдвом Христовим!
Бажаю (зичу) вам успіхів, здоров’я, щастя!
Щасливих сват вам!
Бажаю вам приємно відсвяткувати (провести свята)!
На здоров’я!
Дозвольте вітати вас від імені…
Наше щире вітання…
Привіт (вітаю) з Румунії!

ПРОЩАННЯ
До побачення!
Вибачте, мені час (пора) іти.
На жаль, я поспішаю.
Сподіваюсь, ми скоро побачимось.
До наступної зустрічі!
До неділі!

~ 76 ~
Прощавайте, друзі!
Бувайте здорові!
На все добре!
Усього найкращого!
Бувайте!
Щасливо!
Щасливої дороги!

ЗАПРОШЕННЯ ТА ПРОХАННЯ
Я хочу запросити вас до себе.
Проходьте, будь ласка (прошу, проходьте)!
Підійдіть, будь ласка, ближче!
Прошу сідайте (сідайте, будь ласка)!
Ласкаво просимо!
Дозвольте запросити вас…
Чи не хотіли б ви…
Чи не могли б ви…
Чи не бажаєте ви…
Давайте проведемо вечір разом.
Як ви дивитись на прогулянку пішки?
Я хочу попросити вас зробити мені послугу.
Пропоную вам зіграти…
Чи можете ви позичити мені…
Прошу допомогти мені…
Скажіть, будь ласка …
Будьте ласкаві, напишіть.

~ 77 ~
Будьте так ласкаві, поясніть…
Дозвольте мені увійти (вийти, запитати Вас, відповісти,
потурбувати Вас).
Чи можу я попрохати Вас..?

ЗГОДА, ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Згоден.
Я не заперечую.
Домовилися.
Ви маєте рацію.
Це справді так (правильно).
Авжеж (звичайно; певна річ, що) можна.
Чудово.
Так. Саме так.
Обов’язково. Безперечно. Неодмінно.
Безсумнівно (певна річ, звичайно).
Безумовно. Звичайно.
Ми в цьому впевнені.
Будь ласка (прошу).
Гаразд (добре).
З приємністю (із задоволенням) .
Ще б пак.

~ 78 ~

ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ВІДМОВА
Ні. Ні, це не так.
Нас це не влаштовує.
Я не згодний (згоден).
Це не точно.
Не можна. Не можу.
Не хочу. Ні, не бажаю.
Ні в якому разі.
Це виключено.
Цього бути не може.
Це неможливо.
Ви не маєте рації.
Ви помиляєтесь.
Не потрібно.
Я заперечую це.
На жаль, не зможу.
Шкодую (шкода), але я мушу (повинен) відмовитися.
Нізащо.
Про це не може бути й мова.
Нічого подібного.
Це даремна трата часу.
Не гай даремно часу.
Дякую, я не можу.
Не варто про це нагадувати.

~ 79 ~
Бажається, під час опрацювання типових формул вітання, прощання,
побажання, запрошення тощо, подавати зразу і переклад румунською мовою, а
не порівнюючи з діалектальним відповідником тому, що діти скоріше
запроваджуть діалектальний варіант.
В.
Мета. Сформувати вміння складати розповіді на задану тему.
2. Прочитай текст. Підкресли слова, які тобі найбільше сподобалися.
Поясни свій вибір.
СВЯТО ОСЕНІ
Заграв чудовими барвами осінній ліс. Стоїть у багряному й золотому
вбрані, си пле під ноги різнобарвні листочки.
Восени горять вогнища горобини. Берізки -сестриці одягли свої сонячні
платтячка і тривожно перешіптують поміж себе. Тільки зелені ялини нічим не
журяться.
В небі летять дикі гуси. Значить, зима не за горами.
2. Добери бл изькі за значенням:
барви,__________________________________________
вбрання,________________________________________
багряний,_______________________________________
горять,_________________________________________
3. За даним планом і опорними словами ск лади і запиши розповідь на тему
«Осінній сад».
а. Яка пора року настала? (прилинула, завітала, прийшла; щедра, багата,
чарівниця, художниця, красуня;)
б. Якими стали дерева в саду? (різнокольорові, барвисті, голі, безлисті,
мальовничі;)
в. Як змінилася тр ава? (пожовкла, висохла, примерзла, зав’яла;)

~ 80 ~
г. Як поводяться птахи? (замовкли, затихли, збираються в зграї,
збираються відлітати у вирію;)
ґ. Яку роботу принесла осінь людям? (веселу, клопітливу;)

Г.
Мета. Сформувати вміння правильно підставляти глухі та дзвінкі
приголосні, підбираючи перевірні слова.
Прочитай слова і подумай, які букви треба вставити замість крапок.
Во…кий, ми…тить, ні…ті, дьо…тьовий, надя…ти, моло…ьба, ле…кий,
дви…тить, б оро…ьба.
Спиши ці слова, вставляючи замість крапок пропущені букви. Добери до
кожного слова спільнокореневе і запиши поряд. Склади й запиши два речення з
окремими словами (на вибір).
Ґ.
Мета. Сформувати вміння добирати перевірні спільнокореневі слова й
записувати правильно дзвінкі та глухі приголосні.
1. До поданих слів добери перевірні й запиши поряд.
З р а з о к. Нігті -ніготь.
Кігті, легкий, мигтить, просьба, молотьба, боротьба.
Склади й запиши з окремими словами кілька речень.
2. Прочитай і под умай, які букви треба вставити замість крапок.
Спиши, вставляючи пропущені букви. До слів із пропущеними буквами
добери перевірні слова й запиши в дужках поряд.
1. Боро…ьба за мир об’єднує чесних людей в усьому світі.
2. У небі ми…тіли вогні літаків .
3. Ле…кий вітер подув із моря.

~ 81 ~
Д.
Мета. Сформувати вміння добирати слова та словосполучення.
1. Прочитай текст. Виділені слова заміни словосполученнями з дужок,
поставивши їх у відповідну форму.
Вечоріло. Небо потемніло . На ньому з’явилися зорі. Затих вітерець.
Листочки перестали шелестіти .
(Вкритися таємничим чарівним килимом, засвітилися золоті ліхтарики,
розповідати свої захоплюючі історії, улягтися спати.)
2. Пошир дані речення словами з довідки, щоб опис став художнім.
Запиши.
Віють (які?) вітри. (Які?) хмари повільно (що роблять?) по небу.
Слова для довідок: холодні, морозяні, пекучі, пронизливі; чорні, густі, сні гові, низькі, важкі;
біжать, пливуть, сунуть, котяться, стеляться, снують.
Художній опис:

Е.
Мета. Сформувати вміння самостійно підбирати слова на задану
орфограму, підібрати слова синоніми, користуватися словником.
1.Добери й запиши по два слова, у кінці яких треба писати букви б,в, г, д,
ж, з.
2.Переклади на румунську мову наступні прислів’я та прик азки.
Хто рано встає, тому й бог дає.
Не роби з мухи слона.
Яке їхало, таке стрінуло.
Який піп, така і його молитва.

~ 82 ~
3.З’єднай рискою нижчеподані слова синоніми.
абориген недокрів’я

куліси автохтон

анемія безладдя

анестезувати нагромаджувати

фурункул виставляти

хаос лаштунки

характерний знеболювати

акомодація пристосування

акомпанувати пригравати

акумулювати наголос

акцент специфічний

експонувати чиряк

Є.
Мета. Закріпити вміння правильно вживати слова в тексті.
1.Спиши, вставляючи потрібні слова.
1. В акваріумі плавали красиві …
2. На гілку дерева сіла …
3. Туристи йшли гірською … до водоспаду.
4. Тремтить … від … вітерцю.
Слова для довідок: с тежкою, рибки, берізка, голубка, легкого.

~ 83 ~
2. Прочитай текст і встав пропущені слова, які є засобами зв'язку.
(Вони, гостинні господарі, гостю, вона, пташка, чуйні діти, бідолаха, пернатий друг.)
СИНИЧКА
Біля школи діти знайшли в снігу синичку. (Хто ?) __________________ забрали
(кого ?) _____________ додому. (Хто ?) _______________ дбайливо доглядали
(кого ?) ___________________ , поки (хто ?) _____________ не набралася сили.
(Хто ?) ____________ жила в квартирі цілу зиму. Коли надворі стало тепло,
(хто ?) _______________ випустили (кого ?) ___________________ на волю.

Ж.
Мета. Сформувати вміння утворювати нові форми слова.
1. Запишіть слова, утворюючи від них нові за допомогою суфікса -к-:
З р а з о к. Риба -рибка.
Береза, груба, борода, коза, коса, ріпа.
2. Запишіть слова й доберіть до них спільнокореневі за зразком.
З р а з о к. Возик -віз.
Ножик, дідок, льодок, садок.
3. Запишіть слова. Доберіть до кожного з них спільнокореневі із
суфіксами -ечк-, -очк-.
З р а з о к: Книжка -книжечка.
Ложка, діжка, різка, казка, коробка, кладка.

З.
Мета. Сформувати вміння підбирати за головок та складати твір.
1. Подумай, на яку тему можна скласти розповідь за такими словами:

~ 84 ~
густа, розкішна зелень; світлі, легкі будівлі; зелені сади; запашні троянди,
центральна вулиця; широкі вулиці, магазини , велика, світла школа, старовинні хати,
будинок культури, широкі лани. Чи знаєш ти, чому так названо твоє село?
Доцільним є опрацьовування помилок при складанні речень, або навіть
цілий переклад речення, з діалектального говору на літературниий. Можна
зробити перекладати переклад складених учнями або зарані складені вчителем.

И.
Мета. Сформувати вміння відчути помилку та знайти підходяще слово.
Подайте літературний вислів (переклад) для наступних речень,
використовуючи зібраний вами словник:
Акчелерат нині поздив.
Тото пуста афачеря.
Не умер ніхто у акчіденті.
Іду купити білет на машіну.
Требами іти до дохторя бим виділа яку болу маю.
Май файна літна ваканца.
Ти сидиш у інтернаті чи у ґазді?
Який кадоу дусталас на твою днину?
Вари, яку ноту д устану на лукрарю?
Яку оказію малам іти на море та…
Муй сусід такий бетежний не знати…
Але дужі сісі біціґі з України.
Водь я водь ти – будемо видіти хто май дужий.
Хтось намочив ґарадічі та такі ховські.
Іду накласти ватри у кальгу.
Не припирайса, бо умняцаєш костін!
Ми були учера із братом на рінґішпір.
Короткий словник регіональних слів :

~ 85 ~
Авіон – літак
Айде – та ну, та де там
(вигук)
Айно – так
Алдемаш – могорич
Аменда – штраф
Ампер – відро
Апартамент – квартира
Апріл – квітень
Аспіратор – пилосос
Аугуст – серпень
Аутобуз – автобус
Бавити – грати
Багоу – тютюнова жуйка
Бая – баня,ванна
Бегарь – палиця, прут
Бегарь,прут – ціпок, палиця
Бейк – лампочка
Берег – схил
Берувати – могти
Бет – буде
Бетежна – хвора
Бийк – грушка
Бізуно – справді, напевно
Біроу – бюро
Біціглі – велосипед
Блискат – блискає
Бога му! – чорт забери!
Бомбони – цукерки
Боржі – швидко
Ботькати – колоти,втикати
Бриві – брови
Бризкати – обливати водою,оббризкувати водою
Буда – туалет
Бузько – лелека
Буйка – бій,битва
Букату – шматок, кусень
Букс – крем для взуття
Буркут – мінеральне
джерело
Вадь – або, чи
Ваканца – канікули
Валоушний (угор.) –
здатний
вал – хвиля
Вареш – місто
Ведки ви? – Звідки ви?
Ведку? – Звідки?
Ведтак – відтак
Ведтак – відтак,потім
Ведтогди – відтоді
верез – через
Веремня – ясно,гарна
погода
Весім – вісім
Вечур – вечір
Вичурниці – вечорниці
Вілон – ліхтар
Вісля – осел
Война – війна
Волан – кермо
Вонячий – смердючий
Воук – вовк
Вракаши – вкупі, разом
Гадина – гадюка,змія

~ 86 ~
Гадина – змія
Гарадичі (угор.) – сходи
Гарта – карта
Гаті – підштаники
Гачі – штани з вовни
Гея – треба
Гидзя – порося
Глушман – глухий
Гнуй – гній
Година – погода
Гонитися (про тварин) –
статевий акт
Горіука,горівка – горілка
Граца – мотика
Гріс – манна крупа
Грум – грім
Гуд – рік
гурька – гірка
Данці – танці
Декунок – окоп
Делеко – далеко
Дечембер – грудень
Дітлахи – діти
Днина – день
Добрунуч! – На добраніч!
Довороха –
разом,вкупі,гуртом
Дожь лиєт як ез ампера –
Дощ ллє як з відра
Дожь – дощ
Дому,думу – додому
Донька – дочка
Доста – досить Дотікати – досягати
Доугий – довгий
Дохторь – лікар
Дранта – сорочка
Дрантя – одяг
Друбний – дрібний
Друбні – дрібні
Друджі – дріжджі
Друджі – дріжджі
Дуркати – гупати, гримати
Елефант – слон
Желіга – кропива
Жіван – розбійник, злодій
Жунка – жінка
Заждіть мінутку. –
Почекайте хвилиночку.
Зазвідати – запитати
Залужка – заклад,парі
Засунало – задзвонило
Звізди – зірки
Йо – так
Іду у вареш – іду в місто
Ім`яти – ловити
Імаю – маю
Інджінер – інженер
Камера – кімната
Катуна (угор.) – солдат
Кет – каже
Кефа – щітка
Кипшуни – полуниці
Кирниця – криниця
Кіло парадічок – кілограм
помідорів

~ 87 ~
Кіло – кілограм
Клевиц – молоток
Клейбас – олівець
Клинець,гвизд – цвях
Клонц – дзьоб
Кобат – піджак
Коби – якби
Ковор – килим
Колдуш – жебрак – каліка
Коли тя стрілю! – Коли
ударю тебе!
Костум – костюм
Коутати – стукати
Кочало – круг
Кранги – гілки
Кричун,Рузьдво – Різдво
Христове
Кулько – скільки
Кулько часу? – Яка
година?
Кулько часу? – Яка
година?
Кулько – скільки
Кулько – скільки
Кулько – скільки
Кунь – кінь
Куркан – індик
куруз – крізь
Курчулі – ковзани
Куська – кістка
Куфер – валіза
Кярт – двірд
Лаба – нога Лада,шкатулка – ящик
Лапати – ловити
Легінець – пацан, хлоп’я
Легінь – хлопець,парубок
Легкі – легені
Леквар – джем, повидло
Лельо – дядько
Лижка – ложка
Локоть – лікоть
Ломпаш – ліхтар
Лопта – м`яч
Май – травень
Малфа – мавпа
Малфа – мавпа
Март – березень
Марфа – товар
Машина – поїзд
Медвідь – ведмідь
Медяники – печиво,
тістечка
Мене ня не було у школі –
Мене не було в школі
Милай – кукурудза
Мотор – автомашина
Мотор – двигун
Мрака – туман
Муй часуник – Мій
годинник
Муй – мій
Муст – міст
Муштар – гірчиця
На ште – нащо
Надраги – штани

~ 88 ~
Наокола – навколо
Не гея – не треба
Небущик –
небіжчик,покійник
Неньо – батько
Непут – племінник
Нехарія – сміття
Ні за ште – нізащо
Новембер – листопад
Новий гуд – Новий рік
Новинка – газета
Нота – оцінка
Нота – оцінка
Нуж – ніж
Нумир – номер
Нумир – номер
Нус – ніс
Нус – ніс
Нухті – ніхті
Нуч – ніч
Няма – рідня,родичі
Оба – обидва
Образок – фотографія
Обручка – перстень
Овен казау што не імат
часу – Він сказав, що не
має часу.
Овен – він
Околярі – окуляри
Оконце – вікно
Октомбер – жовтень
Оляга – пляшка
Оляга – склянка Олягу води – Пляшку води
Она са веддала – Вона
віддалася (вийшла заміж).
Она – вона
Они – вони
Оно – воно
Ораш – місто
П`єть – п`ять
П`яц – базар
Падет зима – Падає сніг
Падет зима – сніжить
паджіна – сторінка
Палтон – пальто
Пантофи – туфлі
Паприга – перець
Парадичка – помідор
Паркаре – стоянка
Парна – подушка
Патека – аптека
Патека – аптека
Патеу – паштет
Пауза – перерва
пед столом – під столом
Перебачте – пробачте
Перебачти – пробачте
Перст – палець
Пет – піде
Писок – морда, рот
Піпа – люлька
Піструї – веснянки
Пітух – півень
Побратим – приятель,друг
Погар – стакан

~ 89 ~
Подь – ідімо, ходімо
Познокоуні – знайомі
Полоуник – розливальна
ложка,ополоник
Помпієр – пожежник
Помуст – підлога
Порося дики – кабан
Посестра –
приятелька,подружка
Потята – курчата
Похребтина – хребет
Почк а – нирка
Пояс – веселка
Пояс – веселка
Право – прямо
Право – прямо
Прічь – все
Прічь – все
Пропадати – зникати
Пруйти – пройти
Пугиці – гудзики
Пугиця – гудзик
Пунга – кульок
Пуп – піп,священик
Пуслі того – після того
Путук – потік
Пуцка – чоловічий
статевий орган
Пчола – бджола
Раца – качка
Рендза – шлунок
Репетуйте – повторіть
Репетую – повторюю Ріп`як – реп'ях
Ріпа – картопля
Ріхтувати ,токнити –
готувати
Романиця – ромашка
Русти – плакати
Сакоу – піджак
Салам – ковбаса
Свальба – весілля
Сего – цього
Семнувати – підписувати
Септембер – вересень
Сесу – цю
Сідий – сивий
Скіна – стіна
слабий – худий
Слизи – сльози
Смутний – сумний
Солене – солоне
Сос – соус
Споро – скоро,швидко
Старенька – бабуся
Старусть – старість
Стація – станція,зупинка
Стерка – гумка
Стерка – гумка,резинка
Стокмити – сторгувати
Стоуп – стовп
Стрічатися – зустрічатися
Студенец – холодець
Стул – стіл
Сукня – спідниця
Сукня – спідниця

~ 90 ~
Сук – сік
Сук – сік
суль – сіль
Суль – сіль
Таблоу – картина
Тапалаги – рукавиці
Тарджул – тарілка
Ташка – сумка
Темниця – тюрма, в'язниця
Тета – тітка
Тіглаз – праска
Тіглазувати – прасувати
Тогди – тоді
Той – тот
Ток – каблук
Тота – та
тоуста – товста
Трафити – втрапити,
влучити
Трафити – потрапити
Трафляєтьса – трапляється
Трікоу – футболка
Турник – вівторок
Тямити – пам'ятати
У долину – вниз
У кулько часу? – О котрій
годині?
Убиратися – одягатися
Убрання – одяг
Ударити корбачим –
ударити батогом
Укурат – якраз, щойно
Улиця – вулиця Улуй – Олія
Упривуд – погріб
Упрілий – впрілий,
спітнілий
Уса – вуса
Уса – вуса
уска – вузька
Устала – пробудилася
Уха – вуха
Уця – вівця
Учарі – вівчарі
Файно, – гарно, добре
Фандоля – сковорода
Фасуля – квасоля
Фебруар – лютий
Фіукати – свистати
Фрас – чортівщина
Фрина – гальмо
Хватайтиса – поспішіть
хвист – хвіст
Хижа – хата
Хпати – штовхати, пхати
Хромати –
шкутильгати,кульгати
Цес каєт – Цей зошит
Цукур – цукор
Цукурь – цукор
Цулувати – цілувати
Чарлений – червоний
Чарлині парадічки –
червоні помідори
Часуник – годинник
Часуник – годинник

~ 91 ~
Челядина – жінка
Черево – живіт
Через пучас – За півгодини
Чірк – цирк
Чо? – Чому?
Чоколата – шоколадташка
– сумка
Чубук – хабар
Шампон – шампунь
Шерінка – носовик
шкура – шкіра
Шкура – шкіра
Шлек – капелюх
Шлик – капелюх
Шомер – безробітний
Шопра – клуня, сарай,
навіс
Шопра – шопа,сарай
Шпітарня – лікарня
Ште вам гея? – Що вам
потрібно?
Ште са трафило? – Що
трапилось?
Ште – що
Што – що
Штрімфля – панчоха
Шурубелніца – викрутка
Юй – їй
Юлій – липень
Юній – червень
Я жию – я живу
Я уломиу руку – Я зламав
руку Язик – мова
Якшто – якщо
Януар – січень
Ярок – канава,рів
Ящурька – ящірка

~ 92 ~
Систематично виконуючи тренувальні вправи із тієї чи іншої теми, можна досягти
суттєвих змін у розвитку умінь та навичок дітей із даної теми, домогтися засвоєння
та формування мовленнєвих умінь, підвищити рівень знань.
Саме тренувальні методи найдоцільніше використовувати на етапі
формування вмінь та навичок під час вивчення української літературної мови.
Такі вправи приносять результатів, якщо доцільно опрацювати, н е лише
подати завдання, але й перевірити та попрацювати над помилками.
Робота над усуненням інтерферем є ефективною, коли мовець усвідомлює суть
помилки та бажає її подолати.

~ 93 ~
ВИСНОВКИ

Дослідження лексичного мате ріалу острівної говірки с.Корнуцел дає можливість
зробити такі висновки:
1.Лексичні особливості говірки насамперед проявляються у кількості давніх
(архаїчних) слів. Це перш за все назви споріднення та своятцва, наприклад: н’ан’о,
уйко, уйна, уйчаник, уйчанка, стрый, стрыйна, стрыйчаник, стрыйчанка, хресник,
хресниц’а, чил’ад’; назви будівель та їх частин: выз’ір, козел, куча, п’ідлога, хыжа;
назви дій теж засвідчують архаїчний елемент, наприклад: вароватис’а, забавитис’а,
гл’адати, пр омыкати пр’атати тощо.
2.Діалектна лексика, що нею говірка відрізняється від загальнонародної мови,
складається з таких компонентів: слов’янізмів, діалектизмів суто місцевого
походження і слів, які є засвідчені у південно -захдному наріччі, та слів іншомовного
походження.
3.Іншомовний елемент був зап озичений з угорської, німецької, словацької,
польської, турецької і румунської мов. Процес запозичення з інших мов відбувся
протягом двох періодів: давнього і сучасного. У перший період увійшли в говірку
запозичення з угорської, німецької, польської,словац ької, турецької мов і незначна
кількість з румунської мови.
Другий період – сучасний, характерний тим, що до складу увійшов значний
шар лексичних одиниць з румунської мови. Ці слова можуть бути суто румунського
походження або ж через румунську були запоз ичені з інших мов – англійської,
французької, німецької тощо, наприклад: авокат, індипиндинца, елефант,
риконструкц’ійа, експр’імоватис’а, транз’іц’ійа, трансформоватис’а тощо.
Помітною рисою говірки є те , що запозиченим словам були надані
закінчення, суфікси, префікси, властиві українській мові:
а)закінчення називного відмінка іменників жіночого роду -а, хоча в
румунській мові іменники жіночого роду закінчуються на голосний -а [-ы],
наприклад: аменда (amеnda), блана (blana), гара (gara), гашка (gasca), грива (greva),
лада (lada), цара (tara) тощо.

~ 94 ~
б) прикметникове закінчення –ий [ -ый], наприклад: ангажованый (angajat),
ач’ідованый (acidat), бр’азистый (breaz), інв’ід’іосный (invidios), с’ігурный (sigur) та
ін.;
в) дієслівні суфікси –ува, юва, -ова, йова, наприклад: абандоновати (a
abandona), аброговати (a abroga), агравовати (a agrava), айер’ісувати (a aerisi),
акчиптовати (a accepta), апробовати (a aproba), бынуйовати (a banu i) тощо;
г) префікси пере -, до-, по-, наприклад: перекылыторовати, переынкырковати,
доынкырковати, доч’іркуловати, побруйовати, поенервовати тощо.
5.Помітною рисою іншомовних запозичень, другого періоду є те, що
відбувається витіснення старого діалектн ого елементу новішим – румунським. Цей
процес триває і в наш час. Румунський елемент міг повністю витіснити старі
діалектні слова або використовуватися паралельно з ними у людей різного віку.
Збагачення говірки села новою лексикою і фразеологією до певної міри має
негативний характер, бо ще більше віддаляє українську острівну говірку від
загальнонародної української мови.
6.Спостереження над матеріалом говірки дає можливість побачити, що
українська мова румунської діаспори, крім того, що зберегла свої характерні народні
особливості, поповнилась рядом нововедень. З’явилося багато слів, які запозичені із
румунської мови та мов сусідніх з Румунією держав, зокрема, багато слів з угорської,
німецької мов. Ці запозичення – цікавий матеріал для українського мо вознавства, він
вартий уважного дослідження.
Мовне багатство лексики села Зоріли, не зважаючи на зовнішні впливи,
відірваність від материкових говірок України, все ж зберігає свої давні основні
діалектні риси . Вони ніби були законсервовані на території Румунії.
Вивчаючи й усвідомлюючи проблеми сучасної мови української острівної
говірки, пригадуємо слова чеського філолога минулого століття Й.Юнгмана : ―Тільки
через мову живе народ: її смерть – його кончина‖. У наш час, як ніколи, ми повинні
не тільки ревно оберігати нашу мову і звичаї, а й дбати про її розвиток, відновлювати
втрачене і поновлювати зв’язки з багатством мовного матирика. Ми всі, від
дорослого до малого, не маємо права забувати, що мова – найбільше духовне

~ 95 ~
багатство народу, що найперша о знака культури людини – знання рідної мови.

МОВА – ЦЕ ГОЛОС НАРОДУ!

~ 96 ~
СПИСОК РЕСПОНДЕНТІВ

1.Бобик Мірчя Михайлович, 1968 р. н., проживає в м. Тімішора, робітник.
2.Бобик Михайло Іванович, 1940 р.н., проживає в с. Зоріли, пенсіонер.
3.Бобик Марія Михайлівна, 1947 р.н., проживає в с. Зоріли, домогосподарка.
4.Бунзяк Василь Петрович, 1941 р.н. проживає в с. Корнуцел , пенсіонер.
5.Бунзяк Софія Михайлівна, 1949 р.н. проживає в с. Корнуцел , домогосподарка.
6.Бунзяк Юрій Васильов ич, 1980 р.н., проживає в с. Корнуцел , безробітний.
7.Гавриль Василь Федорович, 1975 р.н., проживає в с. Корнуцел , безробітний.
8.Гавриль Іван Федорович, 1970 р.н.,проживає в с. Корнуцел , безробітний.
9.Галатиба Юрій Іванович, 1959 р.н., проживає в с. Корн уцел , безробітний.
10.Гречин Михайло Стипанович, 1922 р.н., проживає в с. Зоріли, пенсіонер.
11.Дербак Іван Іванович, 1973 р.н., проживає в с. Зоріли, вчитель.
12.Дербак Михайло Іванович, 1978 р.н., проживає в с. Корнуцел , безробітний.
13.Кіт Михайло Петро вич, 1910 р.н., проживає в с. Зоріли, пенсіонер.
14.Кіт Олена Михайлівна, 1919 р.н. – пом. в 1998р.
15.Кіт Іван Михайл ович, 1938 р.н.,проживає в м. Ре шіца, пенсіонер.
16.Коміш Михайло Юрійович, 1949 р.н., проживає в с. Зоріли, займається
землеробством і бу дівництвом хат.
17.Коміш Моніка Михайлівна,1983 р.н., проживає в с. Корнуцел , учениця десятого
класу в м. Лугош.
18.Косяк Іляна Юріївна, 1980 р.н., проживає в с. Корнуцел , випускниця швейного
училища.
19.Косяк Іван Юрійович, 1986 р.н., проживає в с. Корнуц ел, учень.
20.Мазур Іван Федорович, 1965 р.н., проживає в м. Карансебеш, робітник.
21.Мазур Фидір Питрович, 1930 р.н., проживає в с. Корнуцел , пенсіонер.
22.Ньорба Юрій Андрійович, 1935 р.н., проживає в с. Корнуцел , пенсіонер.
23.Ньорба Дорин Юрійович, 1962 р.н., проживає в с. Корнуцел , тракторист.
24.Ньорба Михайло Доринович, 1987 р.н., проживає в с. Корнуцел , учень шостого
класу.

~ 97 ~
25.Тернавчук Іван Іванович, 1929 р.н., проживає в с. Корнуцел , пенсіонер.
26.Тернавчук Михайло Іва нович, 1952р.н.,проживає в с. Корнуцел , столяр.
27.Цімбота Іляна Іллівна, 1964 р.н., проживає в с. Корнуцел , домогосподарка.
28.Чабрун Ніколита Федорівна, 1986 р.н., проживає в с. Корнуцел , учениця сьомого
класу.
29.Шімоня Марія Юріївна, 1981рр.н., прожив ає в с. Корнуцел , учениця ліцею м.
Лугож.
30.Шімоня Віола Степанівна, 1951 р.н., проживає в с. Корнуцел , домогосподарка.

~ 98 ~
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

1. Азаров Ю.П. Мистецтво в иховувати: Кн. Для вчителя. – 2-е изд., Испр. і доп. –
М.: Просвещение, 1985.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.
3. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К.: Рад. школа,
1989.
4. B.О.Сухомлинського// Рідна школа . – 2005. – Грудень.
5. Володько 2005: В олодько Т. Педагогічна культура спілкування вчителя у
навчально -виховному процесі загальноосвітньої школи// Рідна школ а. – 2005. –
Квітень.
6. Гаврилов Ф.Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших
класах. Науково -методичний посібник. – К.: Рад.шк., 1980.
7. Загальна методика навчання іноземних мов: Хрестоматія / Сост. А.А.
Леонтьєв. – М.; Рус. мова, 1991.
8. Загвязинский В.І. Педагогічна творчість учителя. – М.: Педагогіка, 1987.
9. Зимова І. А. Психологія навчання нерідній мові . – М.: Рос. мова, 1989 .
10. Іванишин В., Радевич -Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Видавнича
фірма «В ідродження», 1994.
11. Комков І.М. Методика викладання іноземних мов. – Мінськ, Виш. школа,
1979.
12. Крутецкий В.А. Психологія навчання і виховання школярів. Книга для
вчителів та класних керівників. М ., «Просвещение», 1976.
13. Махмутов І.А. Сучасний урок. – М.: Педагогіка. 1985.
14. Медведєва О.І. Творчість вчителя на уроці англійської мови: Книга для
вчителя. З досвіду роботи. – М.: Просв іта, 19 92.
15. Найдорожча скарб. Слово про рідну мову. -К., 1990.
16. Настільна книга викладача іноземної мови: Довідковий посібник / Є.А.
Маслико, А.Ф. Будько, С.І. Петрова -Мінськ: Вища школа, 2001.

~ 99 ~
17. Настільна книга викладача іноземної мови: Спр. посібник – Мінськ, Вища
школа, 1992.
18. Науково – методичні журнали "Українські мови". – К.: Ленвіт
19. Основні напрями в методиці викладання іноземних мов / Под. ред. І.В.
Рахманова. – М.: Педагогіка, 1972.
20. Особистість школяра в системі колективних відносин . Ростов – на – Дону,
1972.
21. Поліщук Ф.Н. Вивчення давньої літератури в 8 класі: Посібник для вчителів. –
К.: Рад.шк., 1984.
22. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактівні технології. -К.,
2003.
23. Пугач 2005: Пугач А. В.О.Сухомлинський у контексті сучасності// Рідна
школ а. – 2005. – Грудень
24. Ребошапка І., Груя С. «Українська мова», Підручник для VІІІ -го класу, E.D.P.,
București;
25. Ребошапка І., Ласло -Куцюк М., Мазілу Д.Х. «Українська мова», Підручник
для VІ -го класу, E.D.P., Bucur ești;
26. Ребошапка І., Мазілу Д.Х. «Українська мова», Підручник для V -го класу,
E.D.P., București.
27. Ребошапка І., Мазілу Д.Х. «Українська мова», Підручник для VІІ -го класу,
E.D.P., București;
28. Родчанін Є. Г., Зязюн І. А. Про ідеалах В.А.Сухомлінськ ого., М., 1991.
29. Руднєва Т.І. Основи педагогічного професіонал ізму, Самара: СІУ, 1996.
30. Рудницька О. нетрадиційні Завдання з української мови. – Тернопіль, 2007.
31. Савченко 2005: Савченко О.Я. Вивчаємо спадщину
32. Синиця І. З Чого починається пед агогічна майстерність. – К., 1972
33. Сісоєва С. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К.,
1994
34. Словник лінгвістичних термінів. / Сост. О.С. Ахманова. – М.: Радянська
енциклопедія, 1969.

~ 100 ~
35. Соболєв І.І., Типи уроків і засоби активізації викладання літератури в школі,
Київ, 1963.
36. Степанишин Б. Викладання української мови в школі: Методичні посібник
для вчителя. – К., 1995
37. Сухомлинський В. А. Не тільки розумом, але й серцем … ., М., 1986.
38. Сухомлинський В. А. Про виховання., М., 1979.
39. Сухомлинський В.О. Виховання без покарань//Вибрані твори: В 5 т. —К.,
1976 -1977. – Т.5.
40. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором//Вибрані твори: В 5 т. —
К., 1976 -1977. – Т.4.
41. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям//В ибрані педагогічні твори: В 5 т.—
К., 1977. – Т.3. –
42. Сухомлинський В.О. Сто пор ад учителеві. К., 1988.
43. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину// Вибрані педагогічні
твори: В 5 т .—К., 1977. – Т.1. –
44. Теоретичні основи підготовки вчителів і ноземної мови середньої школи / отв.
Редактор Піцк ова Л.П., М.: МОПІ, 1989
45. Торгуємо Г.П. Навчання англійській вимові: Посібник для викладачів
англійської мови – М.: Учитель, 1953.
46. Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). – Львів, 1990 .
47. Фінук В.В. І.Ін Веди урок на русском: Книга для вчител я – К.: Рад. школа,
1980.
48.Фрідман Л.М., Волков К.Н. Психологічна наука – вчителю. – М.: Просвещение,
1985.
49.Ажнюк Б.М. Слов’янські і неслов’янські запозичення в мові української діаспори
// Мовозна вство . – 1998. – N2.
50.Антоненко -Давидович Б. Як ми г оворимо – К.: Либідь, 1991.
51.Ареальні системи української мови // Мовознавство. –1990. –N4.
52.Атлас української мови. В 3 -х томах. Т. 2 .–К.:Наукова думка,1988.
53.Большой немецко -русский слова рь. –М.:Рус. яз. 1980.
54.Бевзенко С.П. Українська діалектологія. –К

~ 101 ~
DECLARAȚIE DE AUTENTICITATE
privind elaborarea lucrării metodico -științifice pentru gradul didactic I

Subsemnatul Bobic Mihai , profesor la Scoala Gimnaziala Cornutel , jud. Caras –
Severin.
declar pe propria răspundere că:
a) lucrarea a fost elaborată personal și îmi aparține în întregime;
b) nu au fost folosite alte surse decât cele menționate în bibliografie;
c) nu au fost preluate texte, date sau elemente de grafică din alte lucrări sau din alte
surse fără a fi citate și fără a fi precizată sursa preluării, inclusiv în cazul în care
sursa o reprezintă alte lucrări ale mele;
d) lucrarea nu a mai fost folosită în alte contexte de examen sau de concurs.

Data, Semnătura,
25.08.2014

~ 102 ~

Copyright Notice

© Licențiada.org respectă drepturile de proprietate intelectuală și așteaptă ca toți utilizatorii să facă același lucru. Dacă consideri că un conținut de pe site încalcă drepturile tale de autor, te rugăm să trimiți o notificare DMCA.

Acest articol: LUCRARE METODICO -ȘTIINȚIFICĂ PENTRU OBȚINEREA GRADULUI DIDACTIC I PARTICULARITA ȚILE LEXICALE ALE DIALEC TULUI UCRAINEAN DIN SATUL CORNU ȚEL,… [620092] (ID: 620092)

Dacă considerați că acest conținut vă încalcă drepturile de autor, vă rugăm să depuneți o cerere pe pagina noastră Copyright Takedown.

LUCRARE METODICO -ȘTIINȚIFICĂ PENTRU OBȚINEREA GRADULUI DIDACTIC I PARTICULARITA ȚILE LEXICALE ALE DIALEC TULUI UCRAINEAN DIN SATUL CORNU ȚEL,… [620092]

Copyright Notice

1. Răspândirea vegetației pe teritoriul României Distribuția vegetației pe teritoriul țării noastre este condiționată de factori și condiții zonale… [606276]

UNIVERSITATEA DE VEST VASILE GOLDIŞ ARAD [311218]

Aѕpeste generale robotisă [304193]

Mesoporous silica nanoparticles for drug and gene [624027]

INGINERIE ȘI MANAGEMENT ÎN ALIMENTATIE PUBLICĂ ȘI AGROTURISM [609737]

pentru examenul de CONSULTANT AGRICOLA 1. Conceptul de consultanță agricolă, activități desfășurate 2. Importanța și necesitatea consultanței… [606250]

Copyright Notice

Similar Posts